-
Олег Гетман
координатор експертних груп Економічної експертної платформи, асоційований експерт CASE-Україна
Впродовж останніх місяців триває жвава полеміка стосовно нових ініціатив, які планується узгодити у новому Меморандумі з МВФ, — вони можуть кардинально змінити ситуацію в українському підприємництві. Від “податку на Uber” до обов’язкової реєстрації як платника ПДВ для ФОПів з обсягом продажів понад 1 млн грн.
Задум цих ініціатив, за словами їх творців, — залучити більше коштів до державної казни. Однак як мінімум одна з цих ідей — впровадження межі у 1 млн грн для переходу на ПДВ для всіх ФОП — не буде сприяти цьому завданню, а навпаки — зменшить надходження до скарбниці через посилення “розбиття бізнесу” та “приховування доходів ФОП”.
Податкові зміни: від посилок до таксі
Меморандум з МВФ передбачає декілька нових концепцій. Насамперед, оподаткування міжнародних відправлень за зразком IOSS. Ця ініціатива загалом корисна для економіки, оскільки спрямована на зрівняння конкуренції, коли китайські онлайн-магазини опиняться в ідентичних умовах з українськими виробниками і почнуть сплачувати ПДВ. Для покупця не передбачається ускладнення оформлення чи отримання відправлень, вся адміністративна діяльність буде покладена на онлайн-магазини, які стануть податковими агентами.
По-друге, — “податок на цифрові платформи” (Uber, Bolt, Glovo). Ця новація передбачає спрощений податковий режим для самозайнятих осіб, які працюють через цифрові платформи. Фізичній особі не потрібно буде реєструвати ФОП чи подавати звітність — цифрова платформа автоматично стягуватиме 5% податку на доходи фізичних осіб та (до кінця військового стану) 5% військового збору. Після завершення воєнного стану таке оподаткування буде найбільш лояльним серед інших систем оподаткування.
ПДВ для ФОПів: обчислення “зі стелі”
Головний проблемний пункт Меморандуму з МВФ — пропозиція зобов’язати ФОПів ставати платниками ПДВ при досягненні річного доходу в 1 млн грн. Мінфін стверджує, що це принесе до бюджету 40,1 млрд грн, а витрати на адміністрування становитимуть лише 179 млн грн. Ці розрахунки базуються на припущенні, що підприємець витрачатиме на ПДВ лише 56 годин на рік.
Але реальність виглядає зовсім інакше. Відповідно до досліджень CASE Україна (на основі репрезентативного опитування Info Sapiens 2024) — різниця у витратах праці між платником єдиного податку без ПДВ та з ПДВ складає 140,2 людино-днів на рік. Це у 20 разів більше, ніж нарахував Мінфін.
Професійне опитування Світового банку “Ukraine: 2024 Tax Compliance Cost Survey” показує, що український бізнес витрачав у середньому на виконання лише податкових зобов’язань 74,4 дні на рік (595 людино-годин).
Якщо перевести це в гроші — додаткові витрати на одного підприємця (з урахуванням середньої заробітної плати бухгалтера) становитимуть близько 93 тис. грн на рік. Для 660 тисяч ФОПів сумарні контрпродуктивні витрати становитимуть від 61 (на даних WB, без врахування витрат на облік) до 115 млрд грн (на даних CASE, InfoSapiens).
Висновок: можливий фіскальний ефект (+40 млрд) навіть не перекриває адміністративні витрати (-115 млрд грн). Це серйозний негативний проєкт для суспільного добробуту в цілому.
Корупційні ризики та тінізація
Статус платника ПДВ в Україні — це збільшена кількість перевірок та блокувань податкових накладних. Згідно з даними дослідження CASE, платники ПДВ стикаються з корупційним тиском вдвічі частіше, ніж неплатники (11% проти 4,8%).
Ініціатива “ПДВ для всіх ФОП від 1 млн грн” призведе до таких сценаріїв:
Розбиття: один ФОП перетвориться на три-чотири-п’ять, аби не перетинати позначку в 1 млн грн на рік.
Повна тінь або приховування більшості доходів: робота лише за готівку або утаємничення значної частини прибутку, з відповідною корупційною складовою у разі перевірок.
Податкова еміграція: через надмірну складність адміністрування висококваліфіковані спеціалісти можуть змінити податкове резидентство.
Навколо доходу в 1 мільйон гривень з’явиться суттєва аномалія — підприємцю стане невигідно розвиватися, адже перша ж гривня понад межу в 1 млн грн змусить його витрачати додаткові 93 тисячі гривень на рік на облік, що зробить його неконкурентоспроможним у порівнянні з “тіньовиками”.
Де насправді знаходиться додатковий ресурс для держбюджету
Втрати бюджету від існуючих схем зловживання ССО оцінюються у 26–32 млрд грн на рік. Ключові схеми відомі:
· “переведення в готівку” через 3 групу: (~10-13 млрд грн втрат);
· мережеве розбиття (2 група): маскування великого ритейлу під псевдо-ФОП (~11-13 млрд грн);
· схема ФОП замість найму: (~16-19 млрд грн).
Обкладати ПДВ всі 660 тисяч підприємців заради приборкання цих схем — це як лікувати мігрень гільйотиною.
Однак ці схеми з ССО — далеко не найбільші схеми тіньової економіки. Ресурси контролюючих органів та зміни до законодавства слід в першу чергу зосередити на схемах, які завдають збитків бюджету на сотні млрд гривень на рік.
Топ-3 цих схем завдають таких втрат бюджету:
· заробітні плати “в конвертах” = 200-265 млрд грн на рік;
· “сірий імпорт” та контрабанда = 105-120 млрд грн на рік;
· контрафакт та “сіра підакцизка” = 39-43 млрд грн на рік.
Що варто зробити замість “ПДВ для ФОП від 1 млн грн”
Низка обґрунтованих рішень вже зафіксовані в Нацстратегії доходів, але чомусь ігноруються. Справжня реформа має включати:
· IT-консолідацію: передачу баз даних ДПС під контроль незалежного адміністратора;
· Інтеграцію з ЄС: автоматичний обмін митною інформацією з іншими країнами для боротьби з “сірим імпортом”;
· Якісні KPI для Митниці, Податкової, БЕБ: робота на зменшення tax gap, а не на виконання “планів зі зборів”;
· Anti-abuse rules: впровадження інструментів ATAD Directive для боротьби зі штучним розбиттям;
· Боротьба з “дропами”: реєстр дропів від НБУ та обов’язкові критерії щодо “груп ФОП” для банків.
Для мінімізації схеми “ФОП замість найму” необхідно прийняти законопроєкт №13507, що встановлює чіткі критерії для відмінності псевдо-найманих від штатних працівників.
І головне — без завершення судової реформи та інституційної реформи Податкової та Митної служб (за участі міжнародних експертів) будь-які нові податки чи ускладнення адміністрування лише сприятимуть тінізації та збільшуватимуть корупційні можливості.
Сподіваємось, Кабмін та народні депутати зважено підійдуть до змін у податковій політиці в 2026 році і реалізують з Меморандуму МВФ ключові позитивні пункти (податок на цифрові платформи, трудові критерії, європейська модель One stop shop тощо), залишивши без уваги негативний для економіки пункт про зміни порогу переходу на ПДВ для спрощеної системи.