© EPA/TOMS KALNINS Обговорюють спільну операцію.
НАТО намагається знайти рішення для врегулювання складної ситуації, викликаної тривожними висловлюваннями США на адресу союзної держави — Данії. За інформацією NOS, отриманою з різних джерел, одним з варіантів є особлива спільна операція в Гренландії, яка, можливо, заспокоїть Дональда Трампа.
Цього тижня американський президент вчергове підкреслив своє бажання «придбати» Гренландію. Він навіть не виключив військового втручання. У свою чергу, прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен заявила, що американська військова агресія проти її країни означатиме кінець альянсу.
За оцінками джерел у НАТО, до такого розвитку подій найближчим часом не дійде. Офіційно альянс зберігає мовчання, проте за кулісами, за словами інформаторів, триває активний пошук розв’язання проблеми.
У четвер вранці 32 посли країн НАТО зібралися на щотижневу зустріч. Засідання пройшло в «стриманій атмосфері». Згідно з даними обізнаних джерел, Данія підняла питання Гренландії у «позитивному виступі, спрямованому в майбутнє». Також є інформація, що американський посол при НАТО Вітакер обрав примирливу позицію.
Під час зустрічі стало очевидно, що майже всі держави підтримують збільшення ролі альянсу в Арктичному регіоні. Деякі члени запропонували ініціювати нову місію НАТО в цій зоні. Така місія могла б суттєво посилити оборону Арктики і, найважливіше, стати спільним проектом всіх союзників, включаючи основного партнера — Сполучені Штати. Це дозволило б хоча б на певний час зменшити напругу.
Для початку такої місії необхідна «згода» від усіх 32 членів альянсу. Генеральний секретар альянсу Марк Рютте повинен спочатку дізнатися, чи готовий Дональд Трамп підтримати спільну місію НАТО, яка, можливо, отримає назву Arctic Sentry. У минулі роки вже були розпочаті дві подібні операції — Baltic Sentry у Балтійському морі та Eastern Sentry на східному кордоні НАТО.
Якщо Трамп дасть згоду, Arctic Sentry може бути запущена протягом кількох тижнів, як вважають дипломати. Вони сподіваються, що це дасть можливість хоча б частково відновити втрачену довіру до альянсу.
Військовий союз базує свою надійність і стримуючий ефект на згуртованості та взаємній підтримці між союзниками. Однак останніми днями саме внутрішні розбіжності стали особливо очевидними.
«Якщо б американці дійсно спробували силовим шляхом забрати Гренландію у Данії, це стало б однією з найсерйозніших внутрішніх криз в історії НАТО», — заявляє Пітер Аппс, автор книги Deterring Armageddon про історію альянсу.
«Кризи вже траплялися — наприклад, локальна війна між Грецією та Туреччиною, які також є членами НАТО. Але США — головний партнер альянсу. Якщо американські війська вступили б у збройне протистояння з європейськими силами, навіть на короткий термін, це виглядало б катастрофічно».
Водночас Аппс дещо пом’якшує оцінку ситуації: «Все могло бути значно гірше. Раніше складалося враження, що Трамп взагалі хоче покинути НАТО. І навіть якщо справа дійде до конфлікту навколо Гренландії, це не обов’язково призведе до розпаду альянсу. НАТО дуже добре вміє виживати в кризових ситуаціях».
Інші експерти налаштовані значно більш скептично. Так, професор воєнних досліджень Франс Осінга стверджує, що НАТО «розхитується у своїх основах».
«Якщо ми не будемо обережними, гренландське питання може стати кінцем НАТО», — каже він, підкреслюючи, що альянс має серйозні проблеми як політична платформа.
Про можливість розвалу союзу говорила і прем’єр-міністр Данії. У штаб-квартирі НАТО її висловлювання були сприйняті неоднозначно: з точки зору внутрішньої політики Данії це зрозуміло, але в поточній напруженій обстановці подібні заяви тільки загострюють ситуацію.
Багато хто переживає, що американського президента вже неможливо переконати відмовитися від наміру тим чи іншим способом приєднати Гренландію. Такі ж тривоги існують і в штаб-квартирі НАТО. У неформальних бесідах за кавою говорять майже виключно про це.
Побоювання полягають у тому, що якщо США дійсно використають військову силу проти Данії, альянс цю кризу не переживе.
Водночас дипломати запевняють: під час ранкового засідання жодної панічної атмосфери не було.
Наступного тижня міністр закордонних справ Данії планує відвідати Вашингтон і зустрітися з державним секретарем США Марко Рубіо. Точна дата ще не визначена, але дипломати сподіваються на переговори у «позитивному ключі». Вони розраховують, що після цього «проблему вдасться вирішити», а плани військового втручання будуть відкладені.
Чи є це лише бажаним, чи реальним — покаже час.
«2026 рік тільки розпочався, а відчуття таке, ніби ми вже прожили пів року», — додають дипломати.