© depositphotos/Ale_Mi Альянс досі не зробив офіційної заяви, яка б підтверджувала підтримку територіальної цілісності Данського Королівства — держави-члена НАТО.
Відсутність реакції НАТО на заяви президента США Дональда Трампа щодо можливого захоплення Гренландії викликало стурбованість серед європейських країн, які побоюються, що Альянс не обстоює інтереси Данії, інформує FT.
Альянс не зробив офіційної заяви, яка б підтверджувала територіальну єдність і суверенітет Данії та Гренландії, і не зреагував на висловлені Трампом наміри щодо величезного арктичного острова, котрий є складовою частиною Данського Королівства.
Це спричинило незадоволення європейських членів НАТО, котрі намагаються продемонструвати об’єднаний фронт та пом’якшити трансатлантичну напругу, а також це різко контрастує зі спробами ЄС згуртуватися навколо Копенгагена.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте, який має дружні відносини з Трампом, проявив надзвичайну стриманість з огляду на настільки важливе питання безпеки. Пропозиції Парижа та інших столиць щодо збільшення активності НАТО в Гренландії ще не були прийняті до уваги.
Хоча європейські посадовці визнають, що ключова роль США у військовому Альянсі обмежує його можливості реагувати, багато хто з них заявив FT, що невтручання НАТО у кризовій ситуації може посилити відчуття безкарності Трампа у відносинах з союзниками та зловживання залежністю Європи від Вашингтона в питаннях оборони.
“Оскільки ми чітко говоримо про країни, що є партнерами по НАТО, НАТО слід ініціювати серйозне обговорення з цього приводу… щоб зменшити або послабити напруження з цього питання. Ця розмова має відбуватися за участю НАТО”, — зазначила прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні.
Трамп звинуватив Данію в тому, що вона не забезпечує належний захист і не інвестує в безпеку Гренландії, незважаючи на те, що, за його словами, російська і китайська військово-морська діяльність навколо острова збільшується. Білий дім повідомив, що військові дії є “одним із варіантів” поряд із придбанням або іншими способами отримання контролю над Гренландією.
Це поставило НАТО і Рютте перед надзвичайно важким завданням. Вторгнення або спроба анексії з боку США означатиме пряму конфронтацію між двома союзниками, що поставить під питання статтю 5 про взаємний захист, яку багато членів НАТО вважають суттю існування Альянсу.
“Вони помітно зберігають тишу. Рютте мав бути людиною, на яку Європа могла покластися як на нашого “порадника Трампа”. Але він не мав бути таким незворушним”, — сказав один із посадовців ЄС.
“Безумовно, важко обговорювати ці питання всередині НАТО. Але якщо цього не робити, це означає, що ми всі згодні з тим, що відбувається”, — сказав дипломат НАТО.
Альянс не робив жодних офіційних заяв щодо цього питання.
“Хоча ми не будемо розголошувати деталі дипломатичних переговорів, генеральний секретар, як завжди, тісно співпрацює з лідерами та високопосадовцями по обидва боки Атлантики”, – заявила FT прессекретарка НАТО Еллісон Гарт.
Протягом більшої частини минулого року Данія дотримувалася обережного підходу до питання Гренландії, уникаючи публічних коментарів у відповідь на провокаційні заяви Трампа або його адміністрації та закликаючи союзників по ЄС і НАТО робити те саме.
Але цього тижня від цієї стратегії відмовилися. Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен заявила, що Трамп має серйозні наміри щодо захоплення Гренландії і попередила про ризик підриву НАТО, якщо США наважаться військовим шляхом атакувати союзника.
Європейські чиновники, які брали участь у переговорах у Брюсселі, стверджують, що на цю заяву вплинуло зростання роздратування в Копенгагені через мовчанку НАТО і що вона відображає прагнення переконати Альянс усвідомити, що поставлено на карту.
Законодавці Данії закликали НАТО до більш активної ролі в суперечці з США. Депутат від Ліберального альянсу Карстен Бах закликав до обговорення згідно зі статтею 4 договору НАТО, яка стосується загроз проти держав-членів.
“Є одна країна в НАТО, США, яка бачить в Арктиці загрозу, яка може бути не зовсім очевидною для решти з нас, і тому я вважаю, що НАТО варто відігравати вагому роль у цьому конфлікті, який зараз виник між двома державами НАТО”, — додав він.
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн цього тижня зазначила, що “право сильніше за силу”, маючи на увазі ситуацію навколо Гренландії, а голова Європейської ради Антоніу Кошта сказав: “Жодне рішення не може бути ухвалене щодо Данії та Гренландії без Данії або без Гренландії”.
Лідери країн НАТО — Франції, Німеччини, Італії, Польщі, Іспанії та Великої Британії оприлюднили спільну заяву з Данією, в якій запевнили, що “продовжуватимуть відстоювати принципи суверенітету, територіальної цілісності та непорушності кордонів”.
Представники НАТО і дипломати країн Альянсу стверджують, що тривають непублічні дипломатичні консультації та внутрішня робота з метою зміцнення колективної безпеки в арктичному регіоні навколо Гренландії. За останні два роки відбулися значні зміни в позиції країн НАТО в цьому регіоні, які стали більше підтримувати лідерство Альянсу, додають представники НАТО.
“У нас є Балтійський вартовий, чому б не створити Гренландського вартового? Це те, що ми можемо зробити”, — запропонував комісар ЄС з питань оборони Андрюс Кубілюс, маючи на увазі місію НАТО, започатковану рік тому для покращення захисту важливої інфраструктури в Балтійському морі.
“Я не знаю про ці дискусії всередині НАТО [щодо Гренландії] і про те, як вони відбуваються. Але, спостерігаючи ззовні, НАТО перебуває в якійсь особливій ситуації”, — додав Кубілюс, посилаючись на той факт, що і Данія, і США є членами Альянсу.
“Україна для нас — це просто. Росія вже давно є нашим ворогом. Гренландія — це набагато складніше. США повинні бути нашим головним союзником. Це лише ускладнює ситуацію”, — заявив високопоставлений дипломат з країни Північної Європи.
На пряме запитання про погрози Трампа цього тижня Рютте відповів CNN, що він згоден з оцінкою президента США щодо діяльності Росії та Китаю в регіоні і необхідності зміцнення безпеки.
“Подивіться на Данію, вони вкладають значні кошти у свою армію. І данці абсолютно не проти, щоб США мали більшу присутність [у Гренландії], ніж зараз. Тому я думаю, що це колективно демонструє, що… ми повинні забезпечити безпеку Арктики”, — сказав він.
Якщо раніше європейські уряди не розуміли серйозність погроз Трампа щодо заволодіння Гренландією, то тепер вони це усвідомлюють. Політики більше не нехтують посиленою риторикою американського лідера й наполегливо шукають спосіб, щоб зупинити його: Politico повідомляло, як президент США міг би отримати арктичний острів за чотири легких кроки, а також вказувало на варіанти дій для Європи.