Що переламає хід війни в Україні: видатний історик вказав на “найбільший сюрприз”

Всесвітньо визнаний знавець історії, професор з Гарварду Сергій Плохій розглянув перспективи завершення війни, дійсність західних гарантій безпеки та можливість проведення виборів в умовах ведення бойових дій.

Проблема гарантій безпеки для України лишається центральним каменем перешкоди у будь-яких мирних переговорах. Однак історичний досвід показує: документ зі штампами не завжди зупиняє нападника.

Про це відомий історик Сергій Плохій заявив «Українській правді».

Він акцентував, що результативність подібних угод залежить не від формулювань, а від готовності Заходу битися за Україну.

Про «неміцні» гарантії та корейський сценарій

На погляд історика, основна складність гарантій — їхня залежність від національних інтересів країн-підписантів у конкретний момент часу.

«Потрібно усвідомлювати, що абсолютних гарантій безпеки у світі не існує. Гарантії настільки міцні, наскільки їх виконання — у національних інтересах країн, які надають ці гарантії, і наскільки потенційний агресор вірить у те, що цих гарантій будуть дотримуватися. В іншому випадку вони залишаються на папері», — наголошує Сергій Плохій.

Відносно можливості отримання Україною статусу «союзника рівня Південної Кореї» (де напад на країну автоматично означає вступ у війну США) історик виражає сумнів щодо позиції Вашингтона, але бачить вікно можливостей у Європі.

«З боку Сполучених Штатів Америки це малоймовірно. Будь-який американський уряд уникатиме прямої конфронтації з ядерною Росією. (Але) якщо Європа вирішить, що краще воювати з Росією на території України, ніж на території Польщі чи Німеччини, гадаю, такі гарантії можуть стати реальністю з боку європейських країн», — зауважив він.

Вибори та референдуми під час війни

Коментуючи дискусії про можливі вибори чи референдум щодо мирної угоди, Плохій зауважує, що історія майже не знає прикладів демократичного вираження волі в умовах активних бойових дій на власній території.

«Мир або перемир’я — це є абсолютна передумова будь-яких подібних дій. Хіба що референдуми використовуються окупантом для легітимізації захоплень і завоювань… Якщо десь таке [вибори під час активної війни] відбувалося, то як виняток, що підтверджує правило», — констатував він.

Чого очікувати від 2026 року

Історик припускає, що 2026-й може стати роком серйозних геополітичних змін. Багато що залежатиме від того, чи зможе Європа стати більш суб’єктною («суверенізація Європи») та чи зміниться позиція США після виборів до Конгресу.

Головним ризиком Плохій називає не лише ситуацію на фронті, а й внутрішню стійкість.

«Найгірше, що може трапитися, — це прорив росіян, який підірвав би не лише стабільність фронту, а й стабільність українського суспільства. Це те, на що розраховує Путін», — зазначив він.

Разом з тим, історик зауважує, що обидві сторони зараз перебувають на межі виснаження, що посилює тиск у бік переговорного процесу. Проте «найбільшою несподіванкою», на яку сподівається професор, залишається зміна режиму всередині самої Росії.

Нагадаємо, раніше йшлося про те, чому Вашингтон дійсно покладає надії на раціональність Кремля. Адже очільник РФ Путін впроваджує нову доктрину. Він переконаний, що здатен вести війну і водночас зберігати США у статусі геополітичного партнера.

Тим часом посланці Трампа знову їдуть до Путіна. Однак візит може зірватися через позицію Кремля та масові заворушення в Ірані.