© EPA/ BONNIE CASH / POOL Чимало аналітиків та правозахисників висловили думку, що лідерство Трампа в раді, яка спостерігатиме за адмініструванням закордонної території, відтворює колоніальний зразок.
З моменту, коли Трамп запропонував 60 державам долучитися до ініційованої ним “Ради миру” та повідомив, що кінцеві вердикти ухвалюватиме він особисто як незмінний голова цього органу, більшість урядів держав почали вагатися: чи це їм потрібно.
Про це 18 січня інформує агенція Reuters.
Уряди країн в неділю стримано відреагували на запрошення президента США Дональда Трампа вступити до його ініціативи «Рада миру», що має на меті врегулювання сутичок у світі. Дипломати стверджують, що цей задум може зашкодити діяльності Організації Об’єднаних Націй.
Лише Угорщина, чий очільник є близьким союзником Трампа, дала однозначну згоду у відповідь на пропозиції, надіслані приблизно 60 державам і які почали надходити до європейських столиць в суботу, як розповіли дипломати. Інші уряди, здається, не дуже охоче робили публічні заяви, і посадовці анонімно висловлювали стурбованість щодо впливу на роботу ООН.
Відповідно до копії листа та ескізу статуту, Раду очолюватиме Трамп на постійній основі. Вона повинна розпочати з розгляду конфлікту в Газі, а надалі розширить діяльність на інші сутички.
Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні, знаходячись з візитом у Південній Кореї, сказала журналістам, що її країна «готова зробити свій внесок», хоча не було ясно, чи йдеться конкретно про Газу, чи про ширший мирний процес.
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні в неділю заявив, що загалом погодився з «Радою миру» Трампа щодо Гази, хоча деталі ще доопрацьовуються.
Мандат «Ради миру» був дозволений виключно Радою Безпеки ООН до 2027 року і був націлений тільки на конфлікт в Газі.
Включення «статуту» до листа-пропозиції збільшило тривогу серед деяких європейських урядів, що це може зашкодити діяльності Організації Об’єднаних Націй, яку Трамп звинувачував у тому, що вона не підтримує його намагання щодо припинення конфліктів у світі.
«Це — “ООН Трампа”, яка ігнорує основи Статуту ООН», — зазначив один дипломат.
Ще троє західних дипломатів висловили думку, що в разі втілення це матиме вигляд як підрив Організації Об’єднаних Націй.
Ще три дипломати та одне ізраїльське джерело повідомили, що Трамп бажає, щоб «Рада миру» зрештою мала більшу роль, ніж Газа, і наглядала за іншими сутичками, які, як стверджує Трамп, він уже врегулював.
За словами посадовців, серед запрошених до участі в «Раді миру» — лідери Франції, Німеччини, Італії, Угорщини, Австралії, Канади, Європейської комісії та головних держав Близького Сходу.
«Заявляючи, що довготривалий мир вимагає прагматичної оцінки, рішень на основі здорового глузду та відваги відійти від підходів та інституцій, які занадто часто зазнавали невдач», — зазначається в документі. У тому, що виглядало спрямованим проти Організації Об’єднаних Націй, у документі додається, що існує «потреба в більш гнучкому та результативному міжнародному органі з розбудови миру».
У публічних висловлюваннях у відповідь на питання репортера високопосадовець ООН не звернувся безпосередньо до цього плану, але зазначив, що Організація Об’єднаних Націй є єдиною інституцією з моральною та юридичною можливістю об’єднувати всі нації — великі та малі.
«І якщо ми ставимо це під питання… ми повертаємося до дуже, дуже темних часів», — заявила Анналена Бербок, голова Генеральної Асамблеї ООН, в інтерв’ю Sky News, додавши, що вибір залишається за окремими державами.
У п’ятницю Білий дім перерахував деяких осіб, які увійдуть до складу Ради, яка продовжить існування після завершення своєї ролі зі спостереження за тимчасовим управлінням Газою в умовах нетривкого припинення вогню з жовтня. Серед них — державний секретар США Марко Рубіо, особливий посланник президента Дональда Трампа Стів Віткофф, колишній прем’єр-міністр Тоні Блер і зять Трампа Джаред Кушнер.
Ізраїль та палестинське бойове угруповання ХАМАС схвалили план Трампа, який передбачає, що палестинську технократичну адміністрацію буде контролювати міжнародна рада, яка здійснюватиме нагляд за управлінням Газою протягом перехідного періоду.
«На мою думку, все розпочнеться з Гази, а потім охоплюватиме сутички в міру їх виникнення», — заявив президент США Дональд Трамп агентству Reuters в інтерв’ю на початку цього тижня.
Багато аналітиків і правозахисників стверджують, що лідерство Трампа радою, яка здійснюватиме нагляд за керівництвом іноземною територією, нагадує колоніальний прототип, тоді як участь Блера піддалася критиці минулого року через його роль у війні в Іраку та історію британського імперіалізму на Близькому Сході.
Білий дім не уточнив обов’язки кожного учасника ради. У Білому домі зазначили, що протягом найближчих тижнів буде оголошено нових учасників. Також було названо окрему 11-членну «Виконавчу раду Гази» для підтримки технократичного органу. До її складу мають увійти міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан, координаторка ООН з мирного врегулювання на Близькому Сході Сігрід Кааг, міністерка міжнародного співробітництва ОАЕ Рім аль-Хашимі, ізраїльсько-кіпрський мільярдер Якір Габай, а також посадовці з Катару та Об’єднаних Арабських Еміратів.
В офісі прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу повідомили, що склад цієї ради не був узгоджений з Ізраїлем і суперечить його політиці — ймовірно, маючи на увазі присутність Фідана, оскільки Ізраїль заперечує проти участі Туреччини. Уряд Ізраїлю також має напружені відносини з Катаром.
Трамп, який прагне отримати Нобелівську премію миру, написав у листі, що Рада збереться найближчим часом, додавши: «Ця рада буде особливою, нічого такого ще не було!»
Нагадаємо, адміністрація Дональда Трампа вимагає від держав, які хочуть здобути постійне місце в його новоствореній Раді миру, здійснити внесок мінімум в 1 мільярд доларів.
Критики побоюються, що Трамп намагається створити альтернативу або конкурента Організації Обʼєднаних Націй, яку він давно публічно критикує.
У статуті Раду миру описано як «міжнародну організацію, що має на меті сприяти стабільності, відновлювати передбачуване й законне врядування та забезпечувати тривалий мир у регіонах, які постраждали від конфліктів або знаходяться під загрозою». Організація отримає офіційний статус після того, як до статуту приєднаються щонайменше три держави-члени.
За словами джерел, обізнаних із ситуацією, декілька європейських держав також отримали запрошення приєднатися до Ради миру. Водночас проєкт статуту, вірогідно, передбачає, що фінанси контролюватиме особисто Трамп — що є неприйнятним для більшості потенційних учасників, зазначили співрозмовники, які говорили на умовах анонімності. Є й інше: Трамп також матиме повноваження усувати державу-члена зі складу Ради, якщо проти цього не виступить дві третини членів органу.