Італійський кінорежисер Федеріко Фелліні – одна з найбільш значущих постатей у кінематографі. Його манера – це поєднання мрій, згадок, радості, гротеску та глибокої екзистенційної меланхолії. Фокус вибрав три кінострічки, що відкривають двері до його світу.
Федеріко Фелліні з’явився на світ 20 січня 1920 року. Його вважають одним з найвпливовіших кінематографістів, творцем неповторного стилю, який об’єднує гротеск, реалізм і вигадку в єдності з автобіографізмом. Завдяки новаторським роботам, де на перший план висувалася тема екзистенційного відчуження, митець здобув 5 премій “Оскар”, а його ім’я навіки закарбувалося в історії кіноіндустрії.
Фокус відібрав три кінофільми Федеріко Фелліні, які варто переглянути кожному.
“Дорога” (1954)
Звичайна селянка продає свою дочку Джельсоміну бродячому силачеві Дзампано, котрий заробляє на прожиття цирковими виступами. Пара мандрує Італією, виступаючи на ярмарках. Дзампано — брутальний і немилосердний, Джельсоміна — щира, як дитина. Їх відносини поступово перетворюються на трагедію відчуження, провини та безсилля любити.
Відео дня
“Дорога” — перший великий міжнародний тріумф Фелліні, який значною мірою завдячує проникливій грі Джульєтти Мазіни (дружини режисера). Фінал цієї кінострічки вважають одним з найбільш драматичних у світовому кінематографі.
У 1957 році фільм отримав “Оскар” як найкращий серед іноземних.
“Солодке життя” (1960)
Журналіст Марчелло Рубіні поринає у світські вечірки та заходи нічного Риму. Він заводить знайомства з аристократами, знаменитостями, творчими особистостями, але так і не знаходить сенсу буття. Стрічка “Солодке життя” ілюструє моральну кризу в суспільстві, але Фелліні не вдається до моралізаторства, а лише споглядає, даючи глядачеві можливість самостійно оцінити.
Католицька церква розкритикувала кінофільм, але це не завадило режисерові здобути “Золоту пальмову гілку” в Каннах. Цікаво, що саме там вперше з’являється термін “папараці”, а епізод з Анітою Екберг у фонтані Треві вважають однією з найбільш впізнаваних в історії світового кіно.
8½ (1963)
Режисер Ґвідо Ансельмі відчуває творчий застій — він повинен створити фільм, але не знає, про що. У “8½” дійсність переплітається зі згадками дитинства, ілюзіями та сновидіннями. Оповідь стає мандрівкою у свідомість митця.
Чому така назва? Це був восьмий з половиною фільм Фелліні (6 повних фільмів, 2 стрічки, створені у співавторстві, і цей останній, котрий режисер назвав “половиною”).
“8½” став джерелом натхнення для Берґмана, Тарковського, Скорсезе та багатьох інших кінематографістів.
Нагадаємо, раніше Фокус писав:
- 1 кінофільм і 9 серіалів: хто отримав найбільше “Золотих глобусів” за всю історію премії.
- Для українського кіноринку 2025-й рік був надзвичайно продуктивним. Чимало кінофільмів нашого виробництва ставали лідерами національного прокату. Які кінострічки торік були найпопулярнішими в кінотеатрах і варті уваги глядачів, Фокусу розповів кінокритик Андрій Пушкаш.
У січні кіноіндустрія ще приходитиме до тями від прем’єр грудня, тому гучних подій очікувати не варто. Однак, хорошого та якісного контенту буде вдосталь. На глядачів чекає екранізація бестселера, прем’єра майбутнього “оскарівського” фаворита та повернення відомих франшиз.