Бізнес пропонує передати НКЦПФР роль арбітра
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) повинна виступати як арбітр у процесі визначення вартості акцій при проведенні обов’язкового викупу (squeeze-out). Дану думку висловили представники ділових кіл під час засідання круглого столу в “Укрінформі”, організованого за підтримки Федерації роботодавців України.
Про це повідомляє Delo.ua з посиланням на “Укрінформ”.
Член президії ради Федерації роботодавців Сергій Біленький зауважив, що процедура squeeze-out впроваджувалася як інструмент для забезпечення стабільності корпоративного управління та узгодження українського законодавства з європейськими нормами. Проте, за його словами, наразі вона трансформувалася у джерело юридичної невизначеності та засіб для блокування діяльності підприємств.
Народний депутат Андрій Ніколаєнко підкреслив, що в умовах практично непрацюючого фондового ринку в Україні суди стали самостійно встановлювати “адекватну” вартість акцій, застосовуючи різні підходи, залежно від аргументів сторін. Це, на його погляд, породжує значні загрози для корпоративної стійкості.
Адвокат АТ “Укрграфіт” Олександр Задорожний відзначив, що початковою метою squeeze-out було усунення так званих “фіктивних” акціонерів та зменшення ризиків рейдерських атак. Однак головною проблемою стала ціна викупу акцій у міноритарних акціонерів.
Згідно з його твердженнями, хоча закон передбачає встановлення ціни незалежним оцінювачем, підприємства стикаються з ситуаціями, коли міноритарні акціонери через декілька років після завершення процесу подають судові позови з вимогою суттєво збільшити ціну. При цьому судові органи все частіше посилаються не тільки на ринкову, але й на так звану “справедливу” вартість, методології визначення якої в Україні немає.
Адвокат Групи “Метінвест” Андрій Гінінгер акцентував увагу на тому, що в державах Євросоюзу, які впровадили Директиву про пропозиції поглинання, корегування ціни обов’язкового викупу здійснює саме регуляторний орган, а не судові інстанції. В українських обставинах таку функцію доцільно покласти на НКЦПФР. За його словами, після регуляторного коригування ціни подальші судові суперечки, як правило, не виникають.
Подібної думки дотримується і адвокат компанії “Рудь” Роман Кудрицький. Він переконаний, що регулятор повинен виконувати провідну роль у процедурі squeeze-out та визначати ціну викупу акцій на максимально можливому рівні, що дасть змогу забезпечити захист інтересів міноритарних акціонерів і водночас усунути ризики для підприємництва.
У Федерації роботодавців наголосили, що проблему squeeze-out неможливо розв’язати лише через судові рішення або часткові зміни в законодавстві. Необхідний всебічний підхід, який забезпечить баланс між захистом прав міноритаріїв, роллю незалежної оцінки та межами судового втручання в корпоративні процедури.
Процедура squeeze-out застосовується в Україні з 2017 року відповідно до статті 65-2 закону “Про акціонерні товариства” і була введена як елемент наближення корпоративного законодавства до європейських норм.
Додамо також, що в Україні планується спрощення та здешевлення процедури реєстрації непублічних випусків акцій. На даний момент цей процес залишається складним і дорогим, що створює значні перешкоди для малих і середніх підприємств, а також бізнесу на початкових етапах розвитку.