РФ зруйнувала склад “Філіп Морріс” у Києві / Офіс генерального прокурора України
8 липня, внаслідок масштабної нічної ракетної атаки з боку Росії, було знищено склад готової продукції підприємства “Філіп Морріс Україна”, розташований у Києві.
Як інформує Delo.ua, цю звістку поширило видання РБК-Україна, посилаючись на прес-службу компанії.
Представники компанії повідомили, що наразі проводяться роботи з оцінки обсягу завданої шкоди. На щастя, серед працівників постраждалих немає.
Це вже четвертий випадок нападу на бізнес цього виробника з моменту початку повномасштабного вторгнення.
У ніч на 30 січня 2026 року, в результаті російської ракетної атаки, було зруйновано склад компанії Philip Morris на території її харківської фабрики. За даними ДСНС Харківщини, пожежа охопила площу понад 5000 кв. м, а будівельні конструкції зазнали суттєвих пошкоджень.
Незважаючи на втрату складського приміщення, компанія активно переналаштовує свої ланцюги постачання. Завдяки попередньо проведеній диверсифікації логістичної мережі, доставка продукції споживачам не буде припинена.
У компанії “Філіп Морріс Україна” наголосили, що продовжуватимуть виконувати свої зобов’язання перед державою, партнерами та контрагентами.
Нагадаємо, за інформацією Повітряних сил ЗСУ, протиповітряна оборона не змогла збити жодної балістичної ракети під час нічної атаки 8 липня – усі п’ять ракет типу “Іскандер” досягли чотирьох цілей. Загалом противник застосував два типи ракет та 169 ударних безпілотників, з яких вдалося нейтралізувати 139.
Про Philip Morris
Philip Morris International (PMI) є провідною міжнародною компанією у тютюновій галузі. Компанія веде діяльність на українському ринку з 1994 року, інвестувавши за цей час понад 750 мільйонів доларів у вітчизняну економіку. Від початку повномасштабного вторгнення компанія виділила понад 400 мільйонів гривень на благодійні проєкти.
У 2025 році “Філіп Морріс Україна” перерахувала до державного бюджету майже 59 мільярдів гривень.
Тютюнова компанія “Філіп Морріс Україна” вклала понад 1 мільйон доларів США у розширення логістичної інфраструктури та обладнання складських приміщень відповідно до власних стандартів, що є частиною стратегії диверсифікації воєнних ризиків.
