Колишній топменеджер “Енергоатому” одержав підозру у справі щодо масштабної корупції в державній компанії. За версією правоохоронців, після здобуття незаконних прибутків він інвестував понад 30 мільйонів гривень у престижну нерухомість, розкішні автомобілі та предмети високої вартості, намагаючись приховати джерело коштів.
Про це інформується у публікації на вебсайті Національного антикорупційного бюро України, де детально описано нові результати розслідування справи щодо ймовірної діяльності злочинної організації, яка, за даними слідчих, діяла в АТ “НАЕК “Енергоатом”.
Нова підозра стосується колишнього виконавчого директора з питань фізичного захисту та безпеки підприємства, який у матеріалах кримінального провадження фігурує під псевдонімом “Тенор”. Народний депутат Олексій Гончаренко уточнив, що йдеться про експосадовця “Енергоатому” Дмитра Басова.
Згідно з даними детективів, протягом 2023–2025 років колишній посадовець, ймовірно, легалізував понад 30 мільйонів гривень, які, як вважає слідство, були здобуті через корупційну схему “шлагбаум”. Саме цю схему правоохоронці виявили під час значної операції “Мідас”, про підсумки якої стало відомо восени минулого року.
Відео дня
Слідство стверджує, що значна частина цих грошей була витрачена на придбання дороговартісних активів. Зокрема, йдеться про два автомобілі Mercedes-Benz сукупною вартістю понад 8 мільйонів гривень, елітне житло в Україні, а також нерухомість на індонезійському острові Балі. Загальна вартість цієї нерухомості, за оцінками правоохоронців, перевищує 19 мільйонів гривень в еквіваленті. Окрім того, фігурант, за даними НАБУ, придбав й інші предмети розкоші.
У Бюро зазначають, що для приховування джерела грошей використовувалися операції з криптовалютами. Водночас дорога власність оформлювалася не на самого підозрюваного, а на особу, близьку до нього, що, на думку слідства, мало ускладнити виявлення активів та їхній зв’язок із власником.
Дії колишнього посадовця були кваліфіковані за ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України — легалізація (відмивання) майна, здобутого злочинним шляхом.
У НАБУ нагадали, що операцію “Мідас” було проведено у листопаді 2025 року. Тоді перші підозри отримали семеро фігурантів, серед яких були “Тенор” та “Рокет”. Згодом коло підозрюваних було розширено колишнім віцепрем’єр-міністром України та ексміністром енергетики.
Розслідування у цій справі триває, а правоохоронні органи продовжують встановлювати всі обставини ймовірної діяльності учасників корупційної схеми.
Минулого року “Фокус” повідомляв, що Вищий антикорупційний суд ув’язнив колишнього виконавчого директора з безпеки “Енергоатому” Дмитра Басова на 60 діб із можливістю внесення застави у 40 мільйонів гривень. За версією слідства, він був одним із ключових учасників масштабної корупційної схеми, а підставою для його арешту, зокрема, стало знищення мобільних телефонів, які могли містити докази у справі.
Серед іншого, повідомлялося, що під час судового засідання Дмитро Басов, один із підозрюваних в участі в корупційній схемі в “Енергоатомі”, не зміг чітко назвати судді свою посаду в компанії. Він зазначив, що працює “експертом експертної групи з експертних питань”.
У липні ВАКС частково задовольнив клопотання прокурорів САП щодо колишнього віцепрем’єр-міністра та підозрюваного у цій самій корупційній справі Олексія Чернишова та скасував для нього обов’язок носити електронний браслет. Водночас суд залишив чинними інші процесуальні зобов’язання, зокрема заборону спілкуватися з певними учасниками справи, необхідність здати закордонний паспорт та повідомляти про зміну місця проживання чи роботи.