15 серпня 1534 року в Парижі було засновано Орден єзуїтів.
Товариство Ісуса, або орден єзуїтів — найчисленніший католицький чернечий орден, до якого можуть вступати лише чоловіки. Засновник ордену Ігнатій Лойола був лицарем, тому ченців-єзуїтів називають “воїнами Христа” або “піхотинцями Папи”. Єзуїти відомі своїм девізом “Все на славу Божу” (Ad maiorem Dei Gloriam), масштабною місіонерською та просвітницькою діяльністю. Однак, їх також пов’язують з умінням плести витончені інтриги, що породило вираз “єзуїтська підступність”.
У 1534 році в Парижі зібралися шестеро чоловіків: колишній військовий Ігнатій Лойола, аристократ з Наварри Франциск Ксав’єр, католицький священик П’єр Фавр, португалець Сімау Родрігес та паризькі студенти Ніколас Бобаділья, Дієго Лайнес і Альфонсо Сальмерон. Вони дали обітницю служіння людям і Церкві, а також паломництва до Єрусалиму для навернення мусульман до християнства. Хоча остання обітниця залишилася невиконаною, саме це посприяло створенню найбільшого в історії Католицької церкви чоловічого чернечого ордену, а Ігнатій Лойола, колись важко поранений солдат, став його генералом.
Невиконану обітницю друзі вирішили компенсувати служінням Католицькій церкві. 27 вересня 1540 року, через шість років після зародження ідеї, Папа Римський Павло III затвердив діяльність Ордену. Товариство Ісуса стало унікальною організацією, справжнім феноменом католицизму.
Все почалося з того, що молодий іспанський солдат Ігнатій Лойола був важко поранений під час однієї з численних битв на початку XVI століття. Після того, як традиційні методи лікування не дали результату, Ігнатій почав щиро молитися. Сталося диво – він зцілився. Це надзвичайнеEvent надихнуло його присвятити своє життя релігії. Він почав вивчати християнські вчення і зрештою опинився в Парижі, де й склав згадану вище обітницю.
Наступні п’ять років Ігнатій Лойола працював над розробкою структури майбутнього ордену. Було вирішено створити суто чоловічий орден, основною діяльністю якого стали б освіта та благодійність. Планувалося заснування шкіл, колегіумів, лікарень, благодійних фондів, а також навернення до християнства представників інших релігій, язичників або “відступників”. Лідера ордену мали обирати довічно. Так звичайний солдат Ігнатій Лойола став “генералом” – керівником ордену, який його засновники бачили як бойову одиницю у боротьбі проти ворогів католицизму.
Орден утворювався в один із найскладніших періодів історії католицької церкви, коли її авторитет у Європі значно похитнувся. Континентом прокотилася хвиля Реформації – рух, що вимагав змін у самій Церкві та суспільних нормах, які вона уособлювала. У той час Церква мала значний вплив на суспільство, охоплюючи сфери від медицини до організації дозвілля. Католицька церква століттями боролася за політичний вплив, а її папи претендували на роль вищого арбітра між монархами, фактично конкуруючи з імператором за звання наступника Бога на Землі.
Перетворившись на універсальний світський інститут, Церква перейняла й багато недоліків світських органів влади: корупцію, зловживання владою, різноманітні маніпуляції. Це стало все частіше зустрічатися у діяльності католицької церкви в різних країнах Європи. Такий стан речей викликав опозицію та спричинив появу ідей щодо реформування застарілої та неефективної організації.
У різних країнах почали з’являтися нові вчення, які по-іншому, ніж офіційні догми, тлумачили християнство. Створення Товариства Ісуса багато хто вважає головним актом Контрреформації – відповіддю Церкви на рух, спрямований на її реформування. Ігнатія Лойолу протиставляють Мартіну Лютеру, Жану Кальвіну та іншим лідерам протестантизму.
Іншим важливим фактором стали Великі географічні відкриття, які саме досягли свого піку. Відкривалися цілі континенти, заселені численними племенами, які не були християнами. Це давало Ордену, однією з завдань якого було навернення “невірних” у християнство, неосяжне поле для діяльності.
Отже, в умовах того часу перед єзуїтами відкривалися три основні напрямки діяльності:
- Підтримувати авторитет католицької церкви, зміцнювати її структури та вплив у Європі.
- Боротися проти протестантських вчень, фактично нівелюючи Реформацію.
- Здійснювати місіонерську роботу в Новому Світі та в інших регіонах географічних відкриттів.
Існує теорія, що головним завданням ордену було просування своїх людей кар’єрними сходами для втілення перших двох пунктів місії. Хоча офіційного підтвердження цьому немає, цілком природно очікувати лояльності від тих, кому єзуїти допомогли здобути освіту, покращити здоров’я чи отримати допомогу у складній життєвій ситуації. Орден активно займався саме цим. Також цілком можливо, що багато впливових осіб мали особистих духівників серед членів Ордену єзуїтів. Очевидно, що політичний вплив Товариства Ісуса в Європі був значно більшим за офіційно декларований, адже чимало високопосадовців здобували освіту в єзуїтських закладах.
Орден єзуїтів залишив свій слід і в Україні: з 1574 року на етнічних українських землях єзуїти почали відкривати свої місії, зокрема колегіуми у Перемишлі, Львові, Станіславові. У 1626 році єзуїтською стала відома Острозька академія. Заклади діяли також у Луцьку, Кременці, Вінниці, Барі. Всього на території сучасної України в різні періоди діяло 13 єзуїтських освітніх закладів. Серед їхніх вихованців були Лазар Баранович, Богдан Хмельницький, Симеон Полоцький, Феофан Прокопович, Пилип Орлик.
Іншим важливим напрямком була місіонерська діяльність. Члени Товариства Ісуса вирушали на край світу, щоб нести туди ім’я Христа, не боячись диких племен чи жорстоких володарів незвіданих земель. Цей порив віри та ентузіазму мав значний вплив.
На кінець XVI-XVII століття Товариство Ісуса мало найбільшу у світі мережу місій та фундацій. У цей час в ордені налічувалося близько 16 тисяч членів, що значно підвищило його вплив. Така мережа зробила Орден незамінним у міжнародній політиці та економіці. Наприклад, купець, який хотів вести справи в Південно-Східній Азії, міг звернутися до Місії єзуїтів за допомогою у навігації, перекладі чи налагодженні контактів.
Орден створив численну мережу представництв на землях від Кримського ханства до Японії, від Китаю до Африки та Америки. Місії в Кефе допомагали знаходити та викупляти полонених, у Китаї – налагоджувати торгівлю.
Питання рабства та участі у работоргівлі є однією з темних сторінок діяльності Ордену. Єзуїти володіли численними латифундіями в Латинській Америці, а згодом і в Північній. З малих місій, де ченці навертали корінних американців до християнства, за менш ніж століття єзуїтські осередки перетворилися на великі політичні та економічні центри.
Звичайно, таке зростання ордену викликало заздрість. Перший великий скандал стався з місією в Китаї. Її керівник Матео Річчі стверджував, що конфуціанство – це не єресь, а зріла релігія, яка може мати щось спільне з християнством. Річчі та весь Орден звинуватили у схизмі та віровідступництві, проте тоді Товариство Ісуса вистояло.
Однак, Орден не зміг протистояти тиску європейських монархів у XVIII столітті. Прагнучи позбутися будь-якої конкуренції з боку релігійних організацій, європейські монархи звинувачували Орден у різних гріхах. Саме тоді зародилися зловісні легенди про єзуїтів та їхню мораль, за якою мета виправдовує засоби. Єзуїтів звинувачували в організації вбивства короля Франції Генріха Наварського у 1610 році та невдалого замаху на короля Португалії у 1758 році. Єзуїти часто ставали радниками монархів, тому їх звинувачували у війнах (Тридцятилітня війна), скасуванні Нантського едикту у Франції, а також у ворожнечі між козаками та польською шляхтою через наполягання на окатоличенні православного населення Речі Посполитої.
Зрештою, Папа Римський піддався тиску та заборонив Орден у 1773 році. Збереглися лише місії Товариства Ісуса в Російській імперії. У 1814 році, після Наполеонівських воєн, Орден було відновлено.
Чи досягло Товариство Ісуса піку своєї могутності у XVII-XVIII століттях? Не факт. Зараз Орден є найчисельнішим за свою історію (налічує кілька десятків тисяч членів). У 2013 році його представник Хосе Франсіско Бергольйо вперше став Папою Римським, взявши ім’я Франциск. Можливо, єзуїти досягли зеніту свого впливу саме зараз?
Папа-єзуїт відзначився лібералізмом, зокрема у ставленні до інших релігій та гендерної політики. Також він мав своєрідне ставлення до Росії, навіть після її агресії щодо України, можливо, в пам’ять про рішення Катерини II у найважчий період історії Товариства Ісуса.
Історія Ордену єзуїтів, як і всіх великих організацій, що століттями впливали на людство, неоднозначна. Орден став об’єктом пліток та легенд, як будь-яке товариство, що досягло планетарних масштабів та великого успіху. Безсумнівно, у період свого розквіту Орден мав значний вплив на політиків та інших впливових осіб свого часу. За свою роль у работоргівлі єзуїти зараз сплачують мільйони доларів антирабським фондам. Під час Другої світової війни 651 єзуїт служив військовим капеланом у війську нацистської Німеччини, проте п’ятнадцять єзуїтів були визнані Праведниками народів світу.
Товариство Ісуса заснувало сотні місій, благодійних фундацій, освітніх закладів, які допомогли та, можливо, врятували мільйони людей по всьому світу. Цим вони залишили свій вагомий слід в історії милосердя, просвітництва та пам’яті про всюдисуще добро.