Європейські країни вагаються з адекватною відповіддю на посилення російських атак, попри жорсткі заяви на адресу Кремля. Поточну стратегію можна описати як “зберігати спокій і продовжувати робити свою справу”, хоча наростає тривога через зростання кількості диверсій, кібератак та інших дій, що залишаються нижче порога звичайної війни.
Попри посилення російських атак на критичну інфраструктуру та підприємства з виробництва зброї в Європі, країни НАТО поки остерігаються негайних жорстких кроків, які могли б спровокувати Кремль. Європейські столиці розглядають кілька варіантів: початок дискусії про те, чи може так звана гібридна атака стати підставою для застосування статті 5 НАТО про колективну оборону, більш скоординована комунікація у відповідь на такі інциденти та посилення захисту критичної інфраструктури. Однак поки Європа уникає будь-яких радикальних кроків через побоювання ескалації у повномасштабну війну з Росією.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив: “У нас є всі варіанти відповіді… Деякі з них будуть публічними, деякі — ні. Я кажу Путіну і всім, хто хоче слухати: якщо ви продовжите це робити, у нас не лише залишатимуться варіанти відповіді… Ми також продовжимо підтримувати Україну”.
Нещодавні інциденти, такі як влучання російського безпілотника у потяг поблизу польсько-українського кордону та вибухи на складах зброї в Болгарії, свідчать про наростання тиску. Хоча спецслужбам досі вдавалося зривати серйозні атаки, європейські чиновники дедалі серйозніше замислюються над сценарієм, за якого одна з таких атак виявиться успішною, призведе до людських жертв і спричинить суспільну реакцію.
Німецька депутатка Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн зазначає: “Ми надто нерішучі — безумовно. Владімір Путін ніколи не зупиняється, він постійно підбирається ближче… Ми повинні показати, що готові дати відсіч”.
Всередині НАТО союзники ще не розробили офіційних планів реагування на збільшення кількості таких інцидентів. Суперечливі варіанти, як-от наступальні кібероперації проти Росії, зазвичай залишаються у компетенції національних розвідувальних служб. Неофіційно обговорюється можливість початку дискусії про те, чи може сукупність атак, які окремо не досягають рівня звичайної війни, зрештою перетнути поріг для застосування статті 5 НАТО. Однак консенсусу щодо цього наразі немає.
Ситуацію ускладнюють суперечливі заяви президента США Дональда Трампа щодо НАТО. Один із дипломатів зі Східної Європи зазначив: “Ми розглядали можливість закликати до застосування статті 5. Але ми не хочемо ескалації, і це може мати зворотний ефект, оскільки може показати Путіну, що Трамп не готовий допомагати”.
Країни також обговорюють, як офіційно, швидко та колективно встановлювати й оголошувати відповідальність Кремля за атаки. Окрім того, союзників можуть попросити чіткіше звітувати про витрати на цивільну готовність та захист інфраструктури. Колишня співробітниця НАТО Герлінде Ніхус вважає, що Альянс має розробити “заздалегідь узгоджені пакети” заходів у відповідь на конкретні типи майбутніх атак. За її словами, якщо серйозна диверсія, пов’язана з Росією, не отримає чіткої відповіді НАТО, “це фундаментально підірве довіру до Альянсу”.
У ЄС також немає єдності
Європейський Союз також обговорює подальші заходи, однак поки мало що свідчить про підготовку негайної відповіді. Очікується, що оборона та безпека стануть одними з головних тем програмного виступу президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, яка, ймовірно, приділить особливу увагу гібридним загрозам та довгоочікуваній стратегії безпеки Євросоюзу. Верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас готує нові санкції приблизно проти 1600 суб’єктів.
Європарламент цього тижня має ухвалити необов’язкову резолюцію, в якій Росію прямо називають “найсерйознішою гібридною загрозою для Союзу та його держав-членів”. Очікується також доповідь із закликом посилити спроможність агентств ЄС протидіяти гібридній діяльності. Водночас, столиці ЄС не змогли домовитися про продовження санкцій проти Росії, що свідчить про відсутність єдності щодо жорсткішої відповіді.
Колишній міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс вважає, що Брюссель має діяти негайно. Він запропонував закрити Балтійське море для російського тіньового флоту, допомогти Україні у подвоєнні виробництва дронів та навіть використати кібератаки для відключення електроенергії в Росії. “Ми ховаємося за словом “гібридний”, сподіваючись, що воно захистить нас від необхідності будь-яких дій у відповідь”, — заявив Ландсбергіс. — Досить напівзаходів, адже вони лише заохочують Путіна до ескалації”.