Наразі Україна виробляє близько двох тисяч одиниць малих крилатих ракет “Барс”, які активно використовуються для ударів вглиб території Росії. Зокрема, станом на весну 2026 року було проведено вже 200 місій-“діпстрайк” із застосуванням “Барсів”.
Такі дані наводяться в одній із публікацій видання NV, з посиланням на представника неназваної компанії-виробника “Барса”. Це викликає питання щодо сприйняття цієї інформації.
Акцент на “неназваній компанії” є доречним, адже це вже другий випадок, коли характеристики “Барса” розкриваються від представників такої компанії. Раніше аналогічний епізод стався на виставці Eurosatory.
Цифра виробництва до 2000 малих крилатих ракет “Барс” виглядає досить оптимістично, навіть порівняно з можливостями РФ виробляти до 3500 реактивних “Шахедів” на місяць.
Однак залишається питання щодо векторів розвитку цієї реактивної зброї. Наприклад, компанія-виробник прагне підвищити ефективність “Барса” до рівня, коли “75% випущених засобів долітають і уражають ціль”.
Також заявлено, що “Барс” еволюціонував від параметрів “бойова частина 22 кілограми та дальність до 700 кілометрів” до параметрів “бойова частина 60 кілограмів та дальність до 100 кілометрів”. Проте, залишається відкритим питання, чи є бойова частина масою 60 кілограмів достатньо ефективною для завдавання відчутних руйнувань ворожих цілей.
Слід враховувати, що наразі “вузьким місцем” у цій історії є можливості виробництва малогабаритних реактивних двигунів, які можуть забезпечити Україна та її партнери.
Навіть якщо британці справді запустили у серію двигуни для ракето-дронів та крилатих ракет, необхідних Україні для ударів по РФ, навряд чи це означає багаторазове зростання можливостей виробництва відповідних силових установок.
Це, своєю чергою, диктує вектор розвитку, за яким “Барсу”, ймовірно, доведеться еволюціонувати до параметрів “класичної” крилатої ракети, щоб збільшити можливу ударну ефективність.