США, Данія та Гренландія уклали нову угоду щодо безпеки острова, яка передбачає розширення американської військової присутності та обмеження доступу до Гренландії для потенційних противників США. Про це заявив президент США Дональд Трамп.
«Це повністю вирішує ВСІ наші численні проблеми. Для Сполучених Штатів це НЕ КОШТУВАТИМЕ НІЧОГО!», — наголосив він. За словами американського президента, домовленість надасть Сполученим Штатам «постійний контроль над безпекою та всіма іншими потребами» Гренландії та усуне занепокоєння Вашингтона щодо майбутнього острова. США матимуть можливість робити в Гренландії все необхідне для захисту острова та самих Сполучених Штатів.
Крім того, жоден противник США не зможе створити в Гренландії військову базу, розмістити там війська або здійснювати чутливі інвестиції без дозволу Вашингтона. Трамп також оголосив про плани значно наростити американську військову присутність: «Ми негайно розпочнемо процес створення значної військової присутності у відповідній частині Гренландії, а таких місць там багато».
Що насправді погодили США, Данія та Гренландія
Текст нової угоди поки не оприлюднений. Офіційна заява уряду Данії сформульована обережніше, ніж повідомлення Трампа. Копенгаген заявив, що Гренландія, Данія та США очікують підписати угоду наступного тижня під час Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку. Документ має посилити безпеку в Арктиці та Північній Атлантиці.
Після підписання угода має пройти необхідні парламентські процедури, перш ніж набуде чинності. Прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен заявив, що домовленість зміцнить безпеку Гренландії, Королівства Данія, США та всього західного альянсу. «Угода визнає інтереси Гренландії та наше місце в міжнародній співпраці. Вона йде на користь усім нам», — сказав він.
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен наголосила, що угода визнає суверенітет і територіальну цілісність Данського королівства, а також право народу Гренландії на самовизначення.
Росії та Китаю хочуть закрити шлях до військової присутності
Financial Times із посиланням на американського посадовця наводить більш конкретні положення майбутньої угоди. Державам, які не входять до НАТО, буде заборонено будувати військові бази або утримувати війська в Гренландії. Крім того, інвестувати в чутливі сектори економіки острова зможуть лише держави-союзники. Хоча Росія та Китай прямо не названі, саме можливим посиленням їхнього впливу в Арктиці Трамп пояснював прагнення отримати більший контроль над Гренландією.
Водночас FT зазначає, що твердження Трампа про активність Росії та Китаю поблизу острова раніше викликали заперечення: представники північних країн повідомляли, що ознак присутності російських чи китайських кораблів чи підводних човнів безпосередньо біля Гренландії останніми роками не спостерігали.
Угода може пережити навіть незалежність Гренландії
Домовленість має залишатися чинною навіть у тому разі, якщо Гренландія в майбутньому стане незалежною державою. Таким чином, американські інтереси в регіоні мають бути забезпечені «на постійній основі», заявив американський посадовець.
Politico звертає увагу, що договір між США та Данією від 1951 року вже надає Вашингтону широкі можливості розміщувати війська у Гренландії та розширювати там військову інфраструктуру. Саме на це вказували представники країн НАТО під час попередньої суперечки: значну частину військового доступу, якого прагнув Трамп, США вже мали.
Поки текст нового документа не оприлюднений, незрозуміло, які саме додаткові юридичні права отримає Вашингтон порівняно з чинною системою.
Американські військові вже перебувають на острові
Американці мають там військову інфраструктуру ще з часів холодної війни. Зараз головним американським об’єктом залишається космічна база Пітуффік (Pituffik Space Base). Військова присутність США на острові історично збільшувалася або скорочувалася залежно від рівня загрози. Військові кораблі США також можуть використовувати глибоководний порт, а розташовані на острові радіолокаційні системи передають дані американському військовому командуванню.
Ще до нинішньої домовленості, у 2025 році, Пентагон вивів Гренландію із зони відповідальності Європейського командування США та передав її Північному командуванню, яке відповідає за оборону Північної Америки. Politico зазначає, що таке перепідпорядкування відокремило Гренландію від Данії в тому, як острів розглядають під час планування політики Пентагону та Білого дому. Міністр війни США Піт Гегсет посилався саме на Північне командування, говорячи про майбутнє розширення військової присутності.
Від погроз захопити Гренландію — до компромісу
Нинішня домовленість стала результатом кількох місяців переговорів після однієї з найсерйозніших криз у відносинах США з європейськими союзниками по НАТО. Після повернення до Білого дому Трамп неодноразово заявляв, що Сполученим Штатам необхідно отримати Гренландію з міркувань національної безпеки. На піку конфлікту його адміністрація не виключала навіть застосування військової сили для встановлення контролю над територією союзника по НАТО.
Європейські країни наголосили, що Гренландія належить її народу і лише Данія та сама Гренландія можуть ухвалювати рішення щодо її майбутнього. Кілька союзників по НАТО навіть направили до Гренландії невеликі військові контингенти на знак солідарності з Данією. Копенгаген у межах планування на випадок надзвичайної ситуації також відправляв на острів вибухівку та запаси крові на тлі побоювань щодо можливих дій США. Після цього США і Данія розпочали переговори високого рівня, спрямовані на зниження напруженості.