© Getty Images Останні 32 роки він провів за ґратами.
У пенітенціарній установі США відійшов у вічність зрадник ЦРУ, який сприяв Радянському Союзу, Олдріч Еймс. Екс-керівника контррозвідувального радянського відділення ЦРУ, який володів доступом до деяких найбільш глибоких таємниць Америки, ще у 1994 році було засуджено до довічного терміну, повідомляє The New York Times.
Видання характеризує Еймса як найбільш віроломного зрадника в історії Центрального розвідувального управління, оскільки його зрада у вигляді співпраці на Радянський Союз залишалася прихованою майже десятиліття. Його кончина у Федеральній виправній установі в Камберленді, штат Меріленд, у понеділок була зафіксована у базі даних ув’язнених федерального бюро в’язниць США. Колишньому розвіднику було 84 роки.
Алкоголік Олдріч Еймс протягом 17 років безуспішно намагався просуватися по службі в агентстві, доки не обійняв надзвичайно відповідальну посаду в штаб-квартирі. У вересні 1983 року він став очільником контррозвідувального радянського відділу ЦРУ та отримав доступ до інформації про радянських агентів, які таємно співпрацювали з американською розвідкою.
У квітні 1985 року Еймс власноруч передав конверт, адресований голові КДБ, до посольства СРСР у Вашингтоні. Він запропонував деякі з секретів ЦРУ та попросив взамін 50 000 доларів. Він назвав своє ім’я та посаду. Відносини було укладено за вечерею з алкоголем у готелі неподалік Білого дому. За словами зрадника, його мотивував отруйний мікс з горілки, самовпевненості, манії величі та відвертої жадібності. Еймс стверджував, що боявся, що хтось із росіян у ЦРУ може його видати, тому вирішив зрадити їх усіх.
КДБ заплатило Еймсу щонайменше 2 705 000 доларів за відомості про своїх власних перебіжчиків. У СРСР було заарештовано, допитано та страчено за державну зраду приблизно 10 радянських та радянсько-блокових шпигунів, а ще одного запроторено до в’язниці. Щонайменше двоє з фігурантів списку встигли втекти з Союзу. Однак дії Еймса зруйнували дипломатичну та розвідувальну мережу США в Радянському Союзі.
ЦРУ також дійшло висновку, що Еймс розкрив особи двох десятків інших співробітників американської розвідки та іноземних агентів, які працювали на ЦРУ, а також викрив близько 50 таємних операцій у Росії, Європі та Латинській Америці.
Увагу ЦРУ до Еймса привернули у 1989 році його нові накопичення – він за готівку придбав новий дім поблизу штаб-квартири агентства і їздив на новому Jaguar. Однак секретній службі агентства знадобилося більше року, щоб донести ці побоювання до свого відділу внутрішньої безпеки. Офіційне кримінальне розслідування, в значній мірі ініційоване Федеральним бюро розслідувань, стартувало лише у 1993 році, а у лютому 1994 року Еймса затримали.
Під час оголошення вироку 1994 року Еймс засудив американський шпіонаж як «корисливу аферу», якою керують бюрократи, що обманювали покоління американців щодо цінності та необхідності своєї діяльності. Директор ЦРУ на той час, Р. Джеймс Вулсі, вирішив, що нікого не слід притягувати до відповідальності за невиконання обов’язків у справі Еймса, попри рішення генерального інспектора агентства про те, що 23 високопосадовці несуть відповідальність. Замість цього він видав 11 листів догани.
Оцінка збитків, здійснена представниками ЦРУ та ФБР, так і не дісталася істини. Олдріч Еймс, який роками зловживав алкогольними напоями, не міг пригадати масштаби секретів, які він збув. І він не пройшов поліграф, залишивши під сумнівом десятиліття обману та шкоди.