“Герань-4” з ракетами Р-60: відомості про свіжий дрон-винищувач РФ (знімки)

Росія застосувала на полі бою реактивний БпЛА «Герань-4» з розгоном до 500 км/год та ракетою Р-60. Дізнайтеся про технічні особливості нового дрона противника, радіус його дії та відповідь української оборонної промисловості.

Оборонці України нейтралізували найновіший зразок російського реактивного БпЛА — «Герань-4». Ключовою рисою знахідки стала присутність стартової установки та авіаційної ракети малого радіуса дії Р-60, що фактично робить цей дрон загрозою не тільки для наземних об’єктів, але й для української авіації чи гелікоптерів.

Про це інформують бійці 413-го батальйону «Рейд».

Фахівці констатують, що поява «Герані-4» створює неясність у систематизації ворожих безпілотників. Зараз відомо про три види реактивних апаратів противника: «Герань-3» (реактивний «Шахед»), «Герань-5» (ракето-дрон) і тепер — «Герань-4».

Технологічний прогрес: чим «Герань-4» більш небезпечна за попередні версії

Нова модифікація є глибокою переробкою третьої версії. Головні зміни зазнали швидкість та двигун:

• крейсерська швидкість зросла до 500 км/год (проти 350 км/год у «Герані-3»). Це суттєво ускладнює знешкодження дрона мобільними групами вогневого ураження та навіть зенітними FPV-дронами;

• дрон отримав вдвічі потужнішу силову установку та модернізований корпус, що дозволило збільшити дальність польоту до 850 км;

• стартова вага складає 450 кг, з яких 50 кг — бойова частина. Крім самостійного польоту, передбачена можливість кріплення БпЛА під штурмовики Су-25.

Чому ракета Р-60 на дроні — це серйозно

Установка ракети Р-60 (класу «повітря — повітря») на БпЛА свідчить про намагання РФ створити платформу, котра зможе відганяти українські літаки або збивати наші гелікоптери та дрони-перехоплювачі в автоматичному чи напівавтоматичному режимі.

Прогнози на перспективу

В даний час реактивні «Герані» застосовуються ворогом в обмеженій кількості, вірогідно, триває етап тестування в реальних умовах. Проте аналітики застерігають про нарощування обсягів: вже в наступний зимовий період (2026/2027 рр.) противник може перейти до масштабного використання цих апаратів як недорогої альтернативи дорогим крилатим ракетам.

Україна не зупиняється у розвитку. Наші аналоги — ракето-дрони «Паляниця» і «Барс» — вже демонструють свою дієвість, що дозволяє ЗСУ перехоплювати ініціативу в цих технологічних змаганнях.

Нагадаємо, раніше експерти пояснювали незначний відсоток збиття балістичних ракет під час російської атаки в ніч на 13 січня. Зазначалося, що противник цілеспрямовано вибирав для атак регіони, які не захищені потужними західними зенітно-ракетними системами.