© EPA/ Ronald Pena R. Зустріч Мачадо й Трампа не дала результатів.
Очільниця венесуельської опозиції Марія Коріна Мачадо зустрілася з очільником США Дональдом Трампом у Білому домі під час широко розрекламованого візиту, проте їй відмовили у публічній промові. Це знову підтвердило бажання Трампа мати контакти з основними особами соціалістичного уряду, а не наполягати на демократичній зміні влади, пише The Wall Street Journal.
Мачадо і Трамп провели переговори за обідом у четвер — це була їх перша особиста зустріч, на яку соратники опозиціонерки покладали великі сподівання, розраховуючи на більш тісний зв’язок. Мачадо неодноразово намагалася показати прихильність до Трампа і напередодні запевняла, що готова поділити з ним честь Нобелівської премії миру, на яку він давно претендує.
Однак, якщо прихильники Мачадо сподівалися почути від Трампа обіцянки, що США найближчим часом будуть домагатися демократичного переходу у Венесуелі, то на них чекало розчарування. У Білому домі чітко дали зрозуміти, що переговори мали скоріше протокольний характер і навряд чи вплинуть на підхід Трампа. Залишаючи Білий дім, Мачадо потисла руки прихильникам за огорожею і повторила, що «ми покладаємо надії на президента Трампа в боротьбі за свободу Венесуели». Пізніше у неї була запланована зустріч з групою сенаторів.
Після військової операції 3 січня, внаслідок якої був схоплений Ніколас Мадуро, Трамп чітко зазначив, що має намір співпрацювати з виконуючою обов’язки президента Дельсі Родрігес, багаторічною помічницею диктатора. Родрігес фактично обійшла Мачадо, домовившись про телефонну розмову з Трампом у середу вранці. Після цього він похвалив її, назвавши «чудовою людиною», і додав: «Здається, у нас дуже гарні відносини з Венесуелою».
Прес-секретарка Білого дому Каролайн Левітт заявила, що Трамп очікував позитивної бесіди з Мачадо, назвавши її «визначним і відважним голосом для багатьох венесуельців». Разом з тим, Левітт відзначила співпрацю з Родрігес, згадавши про нещодавнє визволення ув’язнених і продаж венесуельської нафти США на суму 500 мільйонів доларів.
«Президенту подобається те, що він бачить, і ми очікуємо, що ця взаємодія триватиме», — сказала вона. За її словами, Трамп і далі вважає, що Мачадо не має достатньої підтримки всередині країни, хоча водночас він «налаштований у майбутньому побачити вибори у Венесуелі».
Для Мачадо та її прибічників візит був спробою не дозволити, щоб відносини Трампа з соратниками Мадуро, які досі утримують уряд, остаточно закріпили статус-кво. Протягом останнього року вона намагалася максимально наблизитися до Трампа і його найближчого оточення, регулярно схвалюючи його тверду лінію в регіоні, зокрема готовність застосовувати американську військову силу.
Її соратники у Вашингтоні, серед яких і декілька впливових республіканців, сподівалися, що особиста зустріч із харизматичною опозиційною лідеркою поверне тему демократичного переходу до президентського порядку денного.
Проте на даний момент Трамп чітко дав зрозуміти, що не вважає це пріоритетом і натомість готовий співпрацювати з соратниками Мадуро заради отримання поступок, зокрема доступу США до венесуельського нафтового сектору.
Республіканські союзники Мачадо опинилися між лояльністю до Трампа і давніми вимогами повністю демонтувати жорстокий режим Мадуро та швидко відновити демократію. Конгресвумен Марія Ельвіра Салазар (республіканка від Флориди) зазначила, що впевнена: Мачадо зможе роз’яснити ситуацію Трампу. «Він розумна людина, він зрозуміє, хто насправді має голоси у Венесуелі», — сказала вона.
Інші були більш відвертими.
«Дельсі Родрігес — погана людина», — заявив у середу колишній лідер венесуельської опозиційної партії Леопольдо Лопес під час заходу в посольстві Канади у Вашингтоні. «Ми повинні бути частиною цієї розмови і цієї динаміки, що зараз формується між урядом США та тимчасовою диктатурою Дельсі Родрігес, адже шлях до демократії має бути абсолютно чітким».
Згідно зі словами команди Мачадо, вона планувала використати зустріч, щоб обговорити роль опозиції в майбутньому країни та закликати Трампа домагатися звільнення більшої кількості політичних в’язнів.
Адміністрація Трампа майже не коментувала ризиковану втечу Мачадо з Венесуели минулого місяця і не висловила публічної підтримки, коли вона приїхала до Норвегії, щоб отримати Нобелівську премію миру.
Мачадо та її однодумці вже давно наголошують, що економічне й політичне майбутнє Венесуели тісно пов’язані. Без уряду, який поважає верховенство закону, демократію і недоторканність бізнес-контрактів, країна не зможе залучити великі інвестиції та кредити, необхідні для стабілізації економіки й зупинення масової міграції — за часів правління Мадуро Венесуелу покинули близько восьми мільйонів людей.
У середу міністр внутрішніх справ Діосдадо Кабельйо, якого вважають головним силовиком режиму, назвав Мачадо «втікачкою від венесуельського правосуддя». Він звинуватив її в розповсюдженні заяв про корупцію, порушення прав людини та наркоторгівлю з боку режиму, які, за його словами, стали причиною для дій США.
«Хто висував ці звинувачення?» — сказав Кабельйо в ефірі державного телебачення. — «Їх використали для вторгнення».
Під час свого першого президентського терміну Трамп підтримував демократичні сили Венесуели, намагаючись усунути Мадуро і визнаючи паралельний опозиційний уряд. Однак згодом він розчарувався в опозиційному керівництві, вважаючи його занадто слабким перед режимом, що спирався на армію, писав колишній радник із нацбезпеки Джон Болтон у мемуарах 2020 року.
Тепер, коли Мадуро усунули, Трамп, мабуть, зробив ставку на Родрігес як на найзручніший варіант, вважає Андрес Ісара, колишній венесуельський міністр, який порвав із режимом. Саме Родрігес і її команда досі контролюють силовий апарат, що є ключовим для перезапуску енергетичного сектору.
«Це не зміна режиму — це його захоплення», — підсумував Ісара.