© EPA/ AARON SCHWARTZ / POOL А мешканці Гренландії – в захваті.
Очільник Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп запевнив, що Північноатлантичний блок «буде вкрай радий» результатам його кроків відносно Гренландії, підкреслюючи важливість встановлення американського впливу над цим островом. Він повідомив про це під час бесіди з представниками преси в Білому домі.
За словами Трампа, Вашингтон та партнери по НАТО, ймовірно, зможуть прийти до рішення, яке задовольнить усі сторони.
«Я гадаю, ми щось вигадаємо, і НАТО буде дуже щасливе, і ми будемо дуже задоволені», – промовив президент, відповідаючи на питання, чи не викликає його позиція розлад в Альянсі.
Трамп знову підкреслив, що Гренландія потрібна Америці «з причин національної безпеки», а також «для безпеки цілого світу». Він висловив впевненість, що перебіг подій довкола острова буде «дуже позитивним для всіх», і ще раз акцентував на власній ролі в підсиленні НАТО, стверджуючи, що «ніхто не зробив для Альянсу більше», ніж він.
Відповідаючи на заяви від самих мешканців Гренландії про небажання ставати частиною США, Трамп відзначив, що не контактував з ними безпосередньо.
«Я з ними не розмовляв. Коли поспілкуюся, я переконаний, що вони будуть в екстазі», – зауважив американський президент.
Він також додав, що найближчим часом заплановано «багато зустрічей» стосовно Гренландії, зокрема на зустрічах Всесвітнього економічного форуму в Давосі, куди Трамп відправляється найближчої ночі. «Я вважаю, що все завершиться досить добре», – додав він.
Разом з тим, Трамп запевнив, що не братиме участь в екстреному саміті держав «Групи семи», який запропонував організувати президент Франції Емманюель Макрон. Як стверджує Трамп, він надає перевагу переговорам з «особами, які безпосередньо включені» в ситуацію навколо Гренландії.
Запрошення Макрона до Парижу для участі у позачерговій зустрічі G7 президент США відхилив, відмітивши, що його французький колега «не буде перебувати на посаді довго», натякаючи на завершення президентського терміну Макрона у 2027 році.
Завідувач відділу Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Іжак розкладає по поличках історичні прецеденти, європейські запобіжники й сценарії, які виглядають ефектно лише на перший погляд. У його статті «Гренландія — не Аляска і не Венесуела: що заважає США повторити старі територіальні трюки» — про межі сили, європейський чинник і важливість голосу самих гренландців.