Російські удари з відстані: все про далекобійну авіацію РФ

Супротивник має технологічну перевагу в небесному просторі завдяки ракетам великої дальності, що змушує українських авіаторів покладатися на мистецтво маневрування.

Авіаційні ракети з управлінням Р-37М та Р-77-1 на даний момент є основою арсеналу російської винищувальної авіації. Саме ці боєприпаси виступають основним інструментом, за допомогою якого ворог прагне контролювати український повітряний простір. Перевага в висоті та дальності пуску дає змогу росіянам атакувати літаки Повітряних сил ЗСУ, перебуваючи у відносній безпеці.

Про це інформує Militarnyi.

Ракета середньої дальності Р-77 (експортна назва РВВ-АЕ, кодова назва НАТО AA-12 Adder) була розроблена як відповідь на американську AIM-120 AMRAAM. Її головна відмінність — висока маневреність, що робить її надзвичайно небезпечною для винищувачів у ближньому та середньому бою.

Основні характеристики Р-77-1:

• Радіус дії: до 110 км (модернізований варіант).

• Особливість будови: ґратчасті аеродинамічні керма у хвостовій частині, які забезпечують маневреність.

• Наведення: активна радіолокаційна головка самонаведення (ГСН), що дозволяє ракеті самостійно «виявляти» ціль на заключній ділянці.

Незважаючи на те, що номінальна дальність Р-77 менша, ніж у її «старшого брата» Р-37М, вона є серйозною загрозою через можливість уражати високоманеврені цілі з перевантаженням до 12 G.

Примітно, що після розпаду СРСР Росії довелося фактично з початку відтворювати виробництво цих ракет, оскільки ключові компоненти (наприклад, ГСН) виготовлялися на київських підприємствах «Арсенал» та «Луч».

«Довга рука» Кремля

Ракета великої дальності Р-37М (кодова назва НАТО AA-13 Axehead) — це озброєння, призначене для ураження цілей на надзвичайних дистанціях. Спершу розроблена для перехоплювачів МіГ-31, зараз вона інтегрована і на Су-35С.

Чим небезпечна Р-37М:

• Рекордна дальність: заявлено до 300 км (за умови пуску з великої висоти).

• Швидкість: гіперзвукова (до 6 Махів).

• Призначення: знищення стратегічних бомбардувальників, літаків ДРЛВ (AWACS) та винищувачів, які не встигли зманеврувати.

Саме Р-37М дає змогу російським пілотам атакувати українські літаки, не заходячи в зону дії нашої ППО. За інформацією розвідки США, існує вірогідність розробки версії цієї ракети з тактичним ядерним боєзарядом.

Реальність проти «паперових» характеристик

Експерти підкреслюють: заявлені Росією найбільші дальності пуску часто є маркетинговою хитрістю. Фактична ефективна дальність стрільби в бойових умовах значно менша.

«Досвід показує, що практично кожен виліт української авіації супроводжується пуском російських ракет. Проте в переважній більшості випадків нашим пілотам вдається ухилитися та виконати завдання», — відзначають аналітики.

Це досягається завдяки активному маневруванню на надзвичайно низьких висотах, використанню рельєфу місцевості, відвазі та вправності українських льотчиків.

Однак застарілі системи попередження про опромінення на радянських літаках ЗСУ суттєво ускладнюють виживання. Саме тому отримання сучасних західних винищувачів (F-16, Gripen, Rafale) з передовими системами РЕБ та виявлення є вкрай важливим для нівелювання російської переваги в повітрі.

Нагадаємо, Росія вивела на поле бою реактивний БпЛА «Герань-4» зі швидкістю 500 км/год та ракетою Р-60.