© EPA/ AARON SCHWARTZ / POOL Трансатлантична довіра валиться.
Європейські уряди прийшли до гіркого розуміння: американці відтепер “негативні персонажі”. У момент, коли лідери 27 країн ЄС збираються в Брюсселі на “терміновий” саміт у четвер, 22 січня, подібна оцінка домінує майже в усіх європейських столицях, інформує Politico, посилаючись на слова дипломатів.
Дев’ять дипломатів, з якими спілкувалося видання, представляють держави з різним ступенем історичної відданості США, і всі вони недвозначно підкреслили, що подібний погляд на речі особливо помітно проявляється саме в державах, які раніше підтримували найміцніші зв’язки з Вашингтоном.
Побоювання та сумніви залишаються, і саміт все ж відбудеться, незважаючи на те, що американський президент Дональд Трамп у середу, 21 січня, повідомив про угоду щодо Гренландії та відмовився від введення мит проти європейських держав. Це вказує на те, що саміт буде чимось більшим, ніж просто обговоренням чергового “інциденту”.
Задуми Трампа щодо Гренландії, які він висловив у Давосі, вимагаючи “невідкладних переговорів” для придбання острова, стали вирішальною краплею для значної кількості лідерів ЄС. Протягом початкового року другого терміну Трампа в Білому домі вони плекали надію, що найгірші острахи стосовно держави, яка з 1945 року є фундаментом європейської безпеки, не збудуться.
Але час для чемності минув і “настав час чинити опір Трампу”, заявив колишній генеральний секретар НАТО та експрем’єр-міністр Данії Андерс Фог Расмуссен.
Деякі дипломати, з якими розмовляло Politico, повідомили, що відчувають себе “особисто обманутими”, оскільки частина з них здобувала освіту та працювала в США або виступала за більш тісні трансатлантичні відносини.
“Наша американська мрія померла. Дональд Трамп її знищив”, — висловився дипломат ЄС з держави, яка була одним із “трансатлантичних лідерів” ЄС.
Колективне усвідомлення Європи, вірогідно, буде помітним на саміті — не тільки в можливих рішеннях про підготовку до торговельних контрзаходів проти США, якщо Трамп знову змінить рішення та продовжить наполягати на своїх домаганнях щодо Гренландії.
Це також буде очевидно у висловлюваннях, які лідери, швидше за все, зроблять спочатку в приватному порядку, а потім публічно. Президент Франції Еммануель Макрон передбачив це у своєму виступі в Давосі, заявивши, що Європа має “дуже дієві інструменти”, які потрібно використовувати, коли її “не поважають і не дотримуються правил гри”.
Обмежене полегшення
Виступ Трампа в Давосі, під час якого він знову озвучив претензії на контроль над автономною територією Данії, не посприяв зменшенню напруженості за 24 години до поспішно організованої зустрічі лідерів ЄС у столиці Бельгії для обговорення реакції на руйнування післявоєнного порядку.
Хоча Трамп виключив застосування збройної сили для захоплення Гренландії, уряди країн ЄС не сприйняли це як поступок через різкість його висловлювань про Європу загалом та чітке підтвердження його намірів, за словами двох дипломатів ЄС.
Трамп врешті-решт відмовився від погрози ввести мита проти восьми європейських країн, які, на його думку, стояли на перешкоді його планам щодо Гренландії, але на той момент ситуація вже надмірно загострилася.
“Після останніх кількох днів дебатів ми повинні почекати й оцінити, які істотні домовленості будуть досягнуті між [генеральним секретарем НАТО Марком ] Рютте і Трампом. Незалежно від того, яке рішення буде ухвалено щодо Гренландії, всі повинні усвідомлювати, що не можна сидіти склавши руки й не турбуватися”, — заявив віцеканцлер Німеччини Ларс Клінгбайль німецькому телеканалу ZDF.
Момент, коли американський президент пригрозив тарифами, — це момент, коли розкол “став відчутним”, сказав дипломат ЄС.
“Можливо, цей поштовх дасть нам декілька місяців, а можливо, це більш довготривале явище”, – зазначив інший дипломат ЄС, маючи на увазі раптову зміну позиції Трампа.
“Я вважаю, що сьогоднішній виступ [Трампа] дасть привід для роздумів у більшості, якщо не у всіх столицях, незалежно від мит”, — додав він.
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підсумувала загальний стан речей ще під час своєї промови в Давосі у вівторок, 20 січня.
“Світ назавжди змінився. Нам потрібно змінюватися разом із ним”, — сказала вона.
На саміті лідери ЄС обговорять стан трансатлантичних відносин. До того, як Трамп відмовився від підняття мит, європейські лідери готувалися попросити ЄК підготувати свою найпотужнішу торговельну зброю проти США — інструмент проти примусу (ACI).
ЄС створив свою “торговельну базуку” у 2023 році, щоб протистояти загрозі з боку країн, які вважав недружніми, зокрема Китаю. Раніше припущення про те, що Брюссель може застосувати цей інструмент проти США, було неможливим.
“Ми переживаємо велику кризу світового порядку”, — сказав високопоставлений представник держави, яку в ЄС вважали ключовим союзником США.
Лідери обговорять “зменшення ризиків” у відносинах із США, зазначив дипломат, — термін, який раніше вживався щодо відносин ЄС із Пекіном.
“Довіру втрачено”, — додав він.
“Саміт-терапія”
Саміт буде подібний до “терапії”, повідомив один із посадовців ЄС, обізнаний з підготовкою до засідання Ради ЄС. Саміт надасть лідерам шанс надати конкретну відповідь на промову Трампа в Давосі та його наступні заяви про укладення угоди.
Думка, що США більше не є надійним союзником, сформувалася поступово. Завіса спала з очей європейських лідерів, коли адміністрація Трампа оприлюднила на початку грудня оновлену Стратегію національної безпеки США, в якій пообіцяла підтримати “патріотичні європейські партії” на шкоду ЄС. Це може певною мірою пояснити, чому деякі європейські лідери, як-от прем’єр Угорщини Віктор Орбан, усе ще підтримують Трампа.
Потім Трамп відновив свою риторику про захоплення Гренландії, посол США в Ісландії назвав себе губернатором 52-го штату, також Трамп надіслав листа прем’єр-міністру Норвегії Йонасу Гару Стере, в якому заявив, що більше не відчуває обов’язку “думати виключно про мир”, адже не отримав Нобелівську премію миру.
Двоє високопоставлених дипломатів, з якими Politico спілкувалося окремо, зіставили теперішній стан справ з періодом, що передував Другій світовій війні.
“Я вважаю, ми вже пройшли Мюнхен”, — сказав один з них, маючи на увазі зустріч 1938 року, на якій Британія, Франція та Італія спробували “умиротворити” Гітлера, дозволивши йому анексувати Чехословаччину.
“Ми розуміємо, що політика умиротворення більше не є правильною”, — додав дипломат.
Різке падіння авторитету США було особливо болісним для Данії, яку Трамп назвав “невдячною”.
Копенгаген був шокований діями президента США, адже протягом десятиліть Данія була одним із найбільш дружніх союзників Америки. Держава розгортала військових на підтримку США в деяких із найнебезпечніших бойових зонах Близького Сходу.
“Багато з нас навчалися в США, ми всі хотіли там працювати. Це просто зрада”, — сказав один чиновник Данії.
Перший рік другої каденції Трампа продемонстрував: США швидко рухаються до моделі “імперського президентства”, а світ — до політики сили та сфер впливу. Куди прямує Америка під керівництвом Трампа і чому це небезпечно не лише для неї? Про це — в статті “Роковини Трампа 2.0: без гальм” розповідав Олег Шамшур.