© Unsplash/@Visit Greenland Деталі ймовірної домовленості все ще обговорюються.
Сполучені Штати прагнуть переглянути договір про оборону з Данією з метою усунення будь-яких лімітів на свій військовий контингент у Гренландії. Це питання стало першочерговим для учасників переговорів, які мають намір задовольнити вимогу американського президента Дональда Трампа щодо впливу на арктичний острів, інформує Bloomberg.
Угода, підписана у 1951 році та модифікована у 2004 році, передбачає, що Штати повинні “консультуватися з Данією та Гренландією та повідомляти їм” перед внесенням “будь-яких значних змін у військові операції чи об’єкти США в Гренландії”.
Особи, поінформовані щодо цього питання, які поділилися інформацією з Bloomberg на умовах анонімності, заявили, що американські представники на переговорах мають намір змінити дане формулювання, щоб забезпечити відсутність будь-яких перешкод для США під час виконання їхніх планів. Подробиці такого договору все ще обговорюються.
“Якщо ця угода буде підписана, і президент Трамп дуже на це сподівається, Сполучені Штати досягнуть всіх своїх стратегічних цілей щодо Гренландії з мінімальними затратами… Коли всі сторони погодять деталі, їх буде оприлюднено”, — зазначила представниця Білого дому Анна Келлі.
Ця пропозиція узгоджується з описом Трампом того, чого він прагне. У середу, 21 січня, Трамп оголосив про “основи майбутньої угоди” щодо Гренландії після зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте на полях Всесвітнього економічного форуму в Давосі, але не надав конкретики.
В інтерв’ю Fox Business у четвер, 22 січня, Трамп заявив, що США матимуть “весь військовий доступ, який бажають”.
“Ми зможемо розмістити в Гренландії все, що нам потрібно, оскільки ми цього хочемо. Фактично, це повний доступ, без лімітів і без часових обмежень”, — сказав Трамп.
Ймовірна нова угода змінить десятирічну тенденцію, за якої США суттєво зменшили свою присутність на арктичному острові після холодної війни. Американські військові зменшили кількість своїх баз на цій території з 17 до однієї, на якій знаходиться близько 150 військовослужбовців і понад 300 контрактників, велика частина яких є данцями або гренландцями.
Проте залишається незрозумілим, наскільки Данія і Гренландія погодяться на будь-які зміни. Перед самітом лідерів ЄС у Брюсселі в четвер прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен сказала журналістам, що і Данія, і Гренландія готові до “подальшого розширення” оборонної угоди 1951 року з США, але не стала деталізувати, як це може виглядати.
“Звісно, це має відбуватися належним чином і з повагою, і наразі ми дивимося, чи можливо це зробити”, — зазначила Фредеріксен.
Прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен заявляв, що йому невідомо, про що саме домовилися Трамп і Рютте.
“Щодо цієї угоди, я не знаю, що саме в ній зазначено. Але мені відомо, що зараз існує робоча група, яка працює над пошуком вирішення”, — сказав він у четвер, підкресливши, що позиція Гренландії залишається незмінною: ніхто, крім Гренландії та Данії, не має права приймати рішення або укладати домовленості від їхнього імені.
Формулювання діючої угоди вже не встановлює жодних обмежень для США, і як Данія, так і Гренландія роками заохочують більшу військову присутність Америки в цьому регіоні. Гренландія також зацікавлена в тому, щоб США збільшили свою військову присутність, оскільки контракти підтримують місцеву економіку.
Остаточна домовленість повинна зменшити напруження, яке стало найсерйознішою загрозою для трансатлантичного альянсу з часу заснування НАТО після Другої світової війни. ЗМІ раніше писали, що рамкова угода, про яку оголосив Трамп, передбачатиме розміщення американських ракет, а також права на видобуток корисних копалин, спрямовані на стримування китайських інтересів, а ще посилення присутності НАТО в Арктиці. Натомість Трамп дотримається обіцянки не вводити мита проти європейських країн.