Фахівець озвучив два ймовірні сценарії та представив історичні приклади.
Валерій Пекар
Воєнні конфлікти завершуються беззаперечною звитягою одного з опонентів і програшем іншого набагато рідше, аніж зазвичай вважається. Найчастіше результатом є взаємний крах, коли всі учасники виходять з протистояння послабленими. Саме в цьому криється одна з основних небезпек як для України, так і для Росії.
Про це в розмові з Юлією Бориско повідомив викладач Києво-Могилянської бізнес-школи та Бізнес-школи УКУ Валерій Пекар.
Експерт пояснює, що в загальній свідомості панує спрощена модель війни — тріумфатор і переможений. Вона сформована досвідом Другої світової війни, котра насправді була скоріше винятком із загальноісторичних закономірностей. У більшості ж конфліктів зазнають невдачі всі сторони, і саме такий результат є найбільш вірогідним.
«Більшість війн закінчуються спільною поразкою. Переважна кількість війн закінчується не так, що одна сторона отримала перемогу, а інша зазнала фіаско. У нас в голові саме така картина. Це через те, що ми всі родом з Радянського Союзу. Начиталися книг і передивилися фільмів про Другу світову. А це якраз було так, що одна сторона перемогла, інша програла. Це виняток, рідкісний виняток. Здебільшого війни закінчуються тим, що всі сторони програють».
Як ілюстрацію Пекар наводить Першу світову війну, котра на східноєвропейських землях не принесла звитяги жодній імперії:
«Наприклад, Перша світова на східних територіях. Чотири імперії воюють. Російська, Австро-угорська, Османська, Німецька. Хто переміг? Та ніхто не переміг. Дві розвалилися, припинили існування. Одна була розбита, принижена і навіть сплачувала репарації десятки років і їй було заборонено мати армію і флот. А ще одна занурилася в криваву громадянську війну. Все, всі програли. Ось так закінчуються війни. Поразка, поразка, поразка».
На цьому тлі Друга світова війна, за словами фахівця, є історичною аномалією, а не закономірністю. Саме тому теперішня війна має лише дві ключові розвилки.
«А в Другій світовій це виняток. Це рідкісний виняток, коли хтось переміг, а хтось зазнав поразки. Тобто є розвилка. Або війна закінчиться перемога–поразка, або війна завершиться поразка–поразка», — пояснює експерт.
Пекар підкреслює, що російський програш сам по собі ще не забезпечує українську перемогу:
«І це означає, що російська поразка зовсім не гарантує української перемоги. Може бути російська поразка — українська перемога, і цього ми прагнемо. А може бути російська поразка — українська поразка».
За його словами, зараз сторони воюють за різні завдання: Україна — за вихід з глухого кута взаємного програшу, Росія — за те, щоб затягнути Україну разом із собою.
«По суті, ми зараз воюємо за те, щоб отримати перемогу, а Росія воює за те, щоб ми теж програли. Вони обмінюють свою поразку на нашу. Бо вони вірять, що Росія завжди відродиться, а Україна ніколи не відродиться. Ну, ось такий у них міф», — говорить Валерій Пекар.
Разом із тим, експерт наголошує: російська поразка на полі бою вже відбулася, але цього недостатньо для українського тріумфу.
«Це означає, що російська поразка вже є. Російської поразки завдали Сили оборони України на полі бою. Це вже доконаний факт. Але це зовсім не гарантує української перемоги. Росія вже чотири роки перебуває у стані поразки. А ми воюємо за те, щоб з цієї пастки вислизнути».