В Україні понад 10 тисяч об’єктів критичної інфраструктури. Фото: Kvertus
В обставинах триваючих ракетних атак російської армії на українську інфраструктуру регулярно виникає питання: чи можливо в Україні створити систему протиповітряної оборони, подібну до ізраїльського “Залізного купола”. Проте, впровадженню такого задуму перешкоджає ряд значущих чинників.
Про це в інтерв’ю Delo.ua повідомив CEO Kvertus Ярослав Філімонов.
За його висловом, сам по собі РЕБ не є всеохопним розв’язанням. Дієвий захист функціонує тільки в комплексі — з ППО, мобільними вогневими групами, радіотехнічною розвідкою та іншими способами. Також Філімонов додає, що технології протидії дронам оперативно видозмінюються і можуть втратити актуальність за рік чи навіть скоріше.
“Головне питання — що саме ми обороняємо. В Україні понад 10 тисяч об’єктів критичної інфраструктури, і фізично та фінансово неможливо убезпечити їх всі одночасно”, — відмічає він.
Ярослав Філімонов наголошує, що в такій ситуації надзвичайно важливу роль відіграє визначення пріоритетів, а саме — встановлення, які об’єкти і в яких регіонах потребують захисту в першу чергу.
“Це завдання кожного міста й області. Зараз ми співпрацюємо з декількома містами — зокрема з Дніпром, Миколаєвом і Львовом — і поступово поглиблюємо цю співпрацю. Умовні “залізні куполи” над окремими містами — здійсненна концепція. Але не над всією Україною: країна надто велика, а Ізраїль значно менший за площею”, — підкреслює CEO Kvertus.
Разом з тим, щодо якості РЕБ-систем між Україною та Росією, на його думку, є рівність. РФ має перевагу лише в масштабах внаслідок більшого фінансування “військової машини”.
“Стосовно технологічності — в новітніх розробках ми часто випереджаємо. Радянська школа РЕБ була сильною, і вони залишаються потужними на великих відстанях. В цілому, технологічно перевага за Україною, за чисельністю — за Росією”, — підсумовує Філімонов.
Нагадаємо, що творець логістичних роботів для фронту має намір подвоїти випуск в 2026 році.