© wikipedia.org Деякі з новоутворених з’єднань вже воюють з Україною.
Росія приступила до відновлення та розбудови військової інфраструктури на північно-західній території держави, зокрема в Республіці Карелія, біля межі з Фінляндією та державами НАТО. Про це свідчать супутникові фотографії та відомості, надані фінським телевізійним каналом Yle.
Вже у 2024 році РФ почала реконструкцію радянського гарнізону в Петрозаводську, який протягом 2000-х років майже не експлуатувався. Про активацію даного об’єкта офіційно не повідомлялося. У той же час місцеві мас-медіа повідомляють, що вже цього року в місті планується зведення нового гарнізону — про такий задум раніше не згадували й західні джерела.
За оцінками фахівців, активізація робіт пов’язана зі створенням у 2024 році 44-го армійського корпусу РФ у Карелії. Його утворення передбачає збільшення чисельності сухопутних військ орієнтовно на 15 тисяч військовослужбовців. Однак, до Петрозаводська, ймовірно, прибула тільки невелика частина нового особового складу, тому що для військових ще необхідно створити житлову та освітню інфраструктуру.
Фінський військовий аналітик Марко Еклунд, який більше 25 років вивчав російські збройні сили, констатує, що ще влітку 2024 року гарнізон у районі Рибка виглядав покинутим і використовувався лише частково для навчань. За останній рік ситуація відчутно змінилася: на території з’явилися вантажівки та інша техніка, що може вказувати на створення ремонтних або транспортних підрозділів.
Окрему увагу аналітики приділяють і Кандалакші, де йде спорудження військового містечка для нової артилерійської та інженерної бригад. Згідно з планами регіональної влади Мурманської області, там мають побудувати близько десяти нових споруд, а загальна кількість особового складу може досягти двох тисяч військових. Гарнізон розміщений менш ніж за 150 кілометрів від фінського кордону та має стратегічне значення.
Місцева влада Карелії відкрито підтримує збільшення військової присутності. У Петрозаводській міській раді стверджували, що збільшення кількості військ є політичним рішенням президента РФ, а регіон бачить себе як форпост на кордоні з НАТО. Паралельно обговорюються інфраструктурні ініціативи, зокрема газифікація населених пунктів, де планують розміщувати військових, і будівництво медичних установ.
Разом з тим, значна частина вже сформованих підрозділів 44-го армійського корпусу зараз задіяна у війні проти України — зокрема на Харківському напрямку. У зв’язку з цим темпи розгортання нових сил на північному заході РФ залишаються обмеженими.
У своєму щорічному звіті фінська військова розвідка вказує, що у випадку завершення запланованих змін здатність Росії вести бойові дії в напрямку Фінляндії значно зросте. Проте, поки триває повномасштабна війна проти України, Москва не має достатніх ресурсів для повноцінного утримання значних боєздатних сил на даному напрямку.
Про те, як жити з ворогом, якого ми не перемогли? Відповідь на нього багато прихильників і противників Путіна бачать у «фінляндизації», яка нібито мала місце у Фінляндії під час Холодної війни. Читайте докладніше про це у статті Юрія Тишкуна “Якої ще “фінляндизації” вам не вистачає? Як Фінляндію здали союзники і що про це варто знати Україні”.