Люті холоди та снігові замети в Росії призвели до значних аварій, перебоїв у постачанні електроенергії та людських втрат. Застаріла інфраструктура, кліматична проблема та надання переваги війні над безпекою населення стали загрозливим попередженням для Кремля.
Москва / © Getty Images
Безлад, спровокований останніми великими снігопадами по всій території Росії, виявив нещирість політики президента Володимира Путіна в питанні охорони власних громадян. Вторгнення в Україну Кремль обґрунтовував нібито потребою захисту від небезпек з боку Києва та Заходу, при цьому не звертаючи уваги на справжні загрози, які зміна клімату створює для самих росіян.
Про це йдеться у статті ONET.
Екстремальні погодні умови, викликані кліматичною проблемою, стають у Росії все більш частими. Застаріла інфраструктура та державний бюджет, націлений в першу чергу на війну, тільки ускладнюють адаптацію населення до нових реалій.
Зміну клімату зазвичай асоціюють з потеплінням — і дійсно, хвилі спеки, лісові загоряння, засухи, паводки та танення вічної мерзлоти стали для Росії майже звичними. Разом з тим потепління робить періоди сильних морозів менш передбачуваними та набагато суворішими.
Лише за минулий місяць у Калінінграді зафіксували найбільший снігопад з 2001 року, на Камчатці — найпотужніший за 30 років, а в Москві — наймасштабніший за понад два століття. Після цього настали аномальні холоди, яких країна не бачила багато років.
Ці погодні явища призвели до закриття аеропортів, транспортного хаосу, перекриття шляхів, введення режимів надзвичайної ситуації та масових відключень електроенергії у Краснодарському та Мурманському регіонах.
Зима 2025–2026 років з небаченими для Росії погодними аномаліями має стати серйозним сигналом тривоги.
Країна не готова до кліматичних викликів
Незважаючи на поширений у Росії кліматичний скептицизм, стає очевидним: зміна клімату є реальною загрозою для держави. Росія нагрівається швидше за середній показник у світі, що робить її особливо вразливою до кліматичних потрясінь. Найбільше постраждають бідні, сільські та корінні спільноти — ті, хто не отримує вигоди ані від видобутку викопного палива, ані від війни проти України.
Очікування, що підвищення температур принесе користь сільському господарству чи зменшить споживання енергії, є помилковими. Навпаки, непередбачувані погодні явища лише посилюють безлад у аграрному секторі, транспорті, логістиці та енергетиці.
Те, що десятиліттями було очевидним для корінних народів, зокрема саамів на Кольському півострові, нині стало відчутним і для мешканців великих міст. Затримка снігопадів, а потім різкі потепління ускладнили традиційне оленярство, призвели до утворення криги та збільшення травматизму серед тварин. Ці цикли танення і замерзання роблять зими ще більш суворими, ніж звичайні холодні та сніжні періоди.
Інфраструктура на межі руйнування
Для інфраструктури такі процеси означають обмерзання доріг і залізниць, перебої з електропостачанням та збільшення кількості травм і захворювань. У сільському господарстві несподівані відлиги та заморозки здатні нищити озимі культури.
Російська влада виявилася вкрай непідготовленою до кліматичних викликів. За оцінками, близько 40% енергетичної інфраструктури країни зношені, а в окремих регіонах — до 80%. У Мурманську двом з п’яти зруйнованих опор ЛЕП було понад 60 років.
Найкращі роки сучасної історії Росії були витрачені даремно: замість інвестицій в інфраструктуру прибутки отримували олігархи. Сьогоднішній стан країни — це спадок радянської епохи, яка десятиліттями не модернізувалася після розпаду СРСР.
Політика та бюджет Кремля спрямовані не на адаптацію до кліматичних змін, а на війну проти України. Більшість регіональних планів адаптації мають формальний характер. Якби Путін дійсно дбав про безпеку країни, він інвестував би в надійну інфраструктуру та кліматичну стійкість.
Окремою проблемою залишається надмірно централізована енергосистема. У Мурманську залежність від Кольської АЕС і наявність лише однієї лінії електропередачі до загальноросійської мережі стали однією з причин масових відключень за температур нижче –20°C. Мережа місцевих відновлюваних джерел енергії могла б бути значно ефективнішим рішенням.
Смертельні наслідки та арктичні ризики
Кліматична проблема — це не лише потепління, а й небезпечна непередбачуваність. У деяких регіонах сніг може не випадати місяцями або роками, а коли це трапляється — комунальні служби виявляються неготовими. Для країни з репутацією «суворої зими» нинішній хаос став одночасно принизливим і показовим прикладом неефективного управління.
Екстремальні погодні умови мають смертельні наслідки: на Камчатці загинули щонайменше двоє людей, у Краснодарському краї 14 осіб були госпіталізовані. Справжні масштаби трагедії ще з’ясовуються.
Кліматичні зміни також ускладнюють амбіції Кремля в Арктиці. Танення льодів, порушення повітряних і водних потоків та екстремальна погода загрожують арктичним транспортним шляхам. Водночас Росія не має достатніх ресурсів для ліквідації можливих катастроф у регіоні — ані нафтових, ані ядерних.
Снігові бурі та інші погодні лиха в Росії та світі — це чергове нагадування про глобальну загрозу, з якою не впорається жодна країна самостійно. Це сигнал припинити війни з сусідами й нарешті зосередитися на виклику, що визначатиме майбутнє не лише Росії, а й усієї планети.
Нагадаємо, у ніч проти 3 лютого 2026 року Росія здійснила масовану атаку на Україну ударними дронами та ракетами. Під ударом опинилися щонайменше вісім областей. Основними цілями стали об’єкти енергетики, що забезпечують теплом Київ, Харків і Дніпро. Атака відбулася на тлі рекордних морозів до -25°C, через що сотні тисяч родин ризикували залишитися без теплопостачання.