© EPA/FILIP SINGER У той час як Париж і Рим наполягають на відновленні дипломатичних зв’язків із Москвою, Берлін дотримується іншої точки зору.
Німецький уряд знову висловив свою незгоду з ідеєю відновлення прямих дипломатичних зв’язків з російським президентом Володимиром Путіним у контексті переговорів про завершення війни проти України, повідомляє Euronews. Ця концепція нещодавно отримала підтримку після її відкритого схвалення керівниками Франції та Італії.
«Ми підтримуємо прямі перемовини між Росією та Україною на найвищому рівні, тому що без участі України неможливий справедливий і тривалий мир», — заявив представник Федерального міністерства закордонних справ Німеччини у коментарі виданню.
«На жаль, наразі ми не бачимо жодних змін у позиції Росії: вона продовжує наполягати на максималістських вимогах і не виявляє щирої готовності до переговорів, одночасно продовжуючи жорстокі атаки на українську енергетичну інфраструктуру та інші цивільні об’єкти».
Минулого тижня канцлер Німеччини Фрідріх Мерц зазначив, що скептично оцінює перспективу відновлення зв’язків із Кремлем, враховуючи постійну відмову Москви погодитися на беззастережне припинення вогню в Україні — вимогу, яку європейці висувають уже тривалий час.
«Нам доведеться зберігати тиск і санкції та розширювати їх там, де це реально», — сказав Мерц, підкресливши, що Європейський Союз уже координує позицію з Києвом і Вашингтоном.
«Москва повинна бути готова завершити війну. Якщо ж ні, то ціна, яку вона сплачуватиме за цю війну, зокрема економічна, зростатиме тиждень за тижнем і місяць за місяцем. На жаль, це та реальність, в якій ми зараз перебуваємо», — додав він.
Ці висловлювання ставлять Німеччину, найбільшу державу-члена ЄС, у пряму конфронтацію з Францією. Минулого місяця після зустрічі «Коаліції охочих» президент Франції Еммануель Макрон заявив, що діалог із Путіним, який значною мірою припинився з лютого 2022 року, необхідно відновити «якомога швидше».
Позицію Макрона згодом підтримала прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні.
«Я вважаю, що настав час Європі також говорити з Росією», — сказала Мелоні. — «Якщо Європа вирішить брати участь у цій фазі перемовин, спілкуючись лише з однією зі сторін, боюся, що в кінцевому підсумку її позитивний внесок буде обмежений».
Європейська комісія визнала, що прямі переговори можуть відбутися «в певний момент», проте пізніше верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас висловила застереження, закликавши Росію спочатку продемонструвати серйозність намірів і піти на поступки.
«Ми працюємо над тим, щоб посилити вплив на Росію і змусити її перейти від імітації переговорів до реальних переговорів», — сказала Каллас.
У міру розвитку мирних ініціатив і обговорення гарантій безпеки європейські столиці все пильніше оцінюють власну роль у процесі, наслідок якого, якщо він взагалі буде досягнутий, здатний на покоління вперед визначити структуру безпеки континенту.
Для частини європейських урядів безперервна російська кампанія бомбардувань, яка занурює Україну в темряву за мінусових температур, є достатньою підставою тримати Путіна на відстані.
«До тих пір, поки Росія не змінить свої дії та цілі у своїй агресії проти України, говорити з нею неможливо — і ми не повинні пропонувати їй спосіб вийти з ізоляції», — заявили в МЗС Естонії у коментарі Euronews. — «Ми не повинні повторювати помилки, коли відновлювали відносини без зміни курсу Росії».
Водночас інші вважають, що європейцям варто самостійно «брати слухавку», щоб не залежати від Білого дому, який зараз є головним посередником між Заходом і Москвою.
«ЄС слід розглянути можливість призначення спеціального представника для майбутніх мирних переговорів щодо російської війни проти України», — заявили в МЗС Чехії. — «Хоча зараз переговори ведуть США, Росія та Україна, у більш довгостроковій перспективі Європі слід забезпечити собі роль важливого учасника».
На тлі політичних дебатів Брюссель готує новий пакет санкцій проти Росії, який планується представити найближчими днями, щоб затвердити його до четвертої річниці повномасштабного вторгнення — 24 лютого.