© EPA / SHAWN THEW / POOL Відкрито на даний момент американський лідер утримується від підтримки будь-кого з них.
Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що він “має намір” підтримати одного зі своїх улюбленців на республіканських попередніх виборах як ймовірних кандидатів на виборах 2028 року. Під час інтервʼю NBC News він по суті визнав, що наразі його перевагу мають держсекретар Марко Рубіо та віцепрезидент Джей Ді Венс.
“Знаєте, я не хочу сильно занурюватись у це. У нас є три роки. Я не хочу, розумієте, у мене є дві особи, які відмінно працюють. Я не хочу розбіжностей, я не хочу вживати слово “зʼясування відносин” — це не було б зʼясування відносин. Але слухайте, Джей Ді чудовий, і Марко чудовий”, — сказав президент, коли його попросили віддати перевагу одному зі своїх колег.
Венс стверджував, що цьогорічні проміжні вибори, які відбудуться в листопаді, допоможуть внести ясність у його політичне майбутнє. Рубіо зі свого боку запевняв, що сподівається, що Венс буде балотуватися в президенти. Він вважає, що нинішній віцепрезидент буде блискучим кандидатом.
Одночасно Трамп відповів на запитання, чим різняться Рубіо та Венс. Він зауважив, що один із них більш схильний до дипломатії, не уточнюючи, хто саме, хоча дипломатія є сферою відповідальності Рубіо, а також додав, що у них обох “дуже високий рівень інтелекту”.
“Я думаю, що є відмінність у манері поведінки. Розумієте, ви самі можете побачити манеру. Але вони обидва дуже обдаровані. Я дійсно думаю ось що: поєднання Джей Ді та Марко було б дуже складно перевершити, я думаю. Але в політиці ніколи не знаєш напевно, чи не так?”, — додав Трамп.
Ще вчора — просто головний дипломат США, сьогодні — один з найбільш помітних претендентів на президентську гонку. Успіхи Вашингтона в Латинській Америці, відчутне падіння популярності Венса та симпатії незалежних виборців змінюють розстановку сил у Республіканській партії.
Але шлях Рубіо вгору лежить між прагненнями Трампа, впливом його радників і зовнішньополітичними ризиками — все це створює нову інтригу 2028 року. Подробиці — в статті “Трамплін для Рубіо: від Держдепу до Овального кабінету?” Петра Герасименка.