Завершення чинності ДСНО-3 означає, що кожна із країн-підписантів тепер може розробляти ядерну зброю в будь-якій кількості на власний розсуд. При цьому її конкурент не матиме повної інформації.
США та Росія мають найбільші у світі ядерні арсенали — по кілька тисяч боєголовок / © Pixabay
Сьогодні, 5 лютого, закінчується дія останньої значущої домовленості щодо регулювання ядерного озброєння між Сполученими Штатами та Російською Федерацією. Це підвищило ймовірність нової ескалації озброєнь між двома найбільшими ядерними державами світу на тлі зростання глобальної нестабільності.
Про це повідомляє Bloomberg.
Договір про скорочення стратегічних наступальних озброєнь 2011 року, або Новий ДСНО, обмежував обсяг ядерних арсеналів Росії та США, а також уможливлював проведення перевірок та обмін даними. Його завершення дії позбавляє Москву та Вашингтон системи контролю над своїми стратегічними ресурсами вперше з часів піку «холодної війни» у 1980-х роках.
«Термін дії Договору про ДСНО добігає кінця, оскільки відносини між Росією та Європою загострилися до найгіршого стану за останні десятиріччя. Це відбулося внаслідок війни в Україні та сумнівів серед союзників США щодо їх тривалих зобов’язань перед НАТО. Китай збільшує свої стратегічні можливості, а інші держави розглядають необхідність ядерної зброї для власної безпеки, оскільки великі країни все більше змагаються за панування у своїх регіонах», — пишуть журналісти видання.
«Головна загроза полягає в тому, що за відсутності правових рамок та механізмів верифікації обидві держави повернуться до планування найгіршого розвитку подій та почнуть розміщувати сотні додаткових боєголовок на своїх розгорнутих силах через побоювання, що інша країна робить це. Сполучені Штати та Росія мають значні можливості для розгортання, які дозволять їм суттєво збільшити кількість розміщених ядерних боєголовок за короткий час», — заявила Маккензі Найт-Бойл, провідна наукова співробітниця проєкту ядерної інформації Федерації американських вчених.
За оцінками Американської федерації вчених (American Federation of Scientists), на США та РФ припадає близько 86% світового ядерного арсеналу. Проте після завершення дії ДСНО‑3 вперше майже за 40 років між Вашингтоном і Москвою не буде існувати інструменту, який би стримував нову гонку озброєнь.
Нагадаємо:
Росія та США підписали договір ДСНО‑3 понад 15 років тому — на тлі поліпшення відносин між Кремлем і Білим домом та політики «перезавантаження» американсько‑російських відносин. Юридично його дія завершилася ще 2021 року, однак тоді Володимир Путін і колишній президент США Джо Байден, всупереч побоюванням багатьох експертів, використали можливість одноразового продовження договору на п’ять років.
Унікальність ДСНО‑3 полягає в тому, що угода не передбачає повторної пролонгації. Однак до неї можна внести поправку, яка дозволить багаторазове продовження.
Разом з тим, восени минулого року Володимир Путін під час засідання Ради безпеки РФ повідомив, що Кремль готовий дотримуватися ДСНО‑3 ще рік після його закінчення. Але тільки за умови, що Сполучені Штати також візьмуть на себе подібні зобов’язання. Тоді російський президент назвав «повну відмову» від контролю над ядерним озброєнням «помилковим і непродуманим кроком».
У січневому інтерв’ю The New York Times очільник Білого дому Дональд Трамп досить стримано висловився щодо пропозиції Кремля: «Якщо термін дії угоди закінчиться — отже, так і буде. Ми просто укладемо вигіднішу угоду».