Своїми твердженнями Лавров фактично підтвердив задум щодо трансформації України у другу Білорусь.
Сергій Лавров і Володимир Путін. / © Associated Press
Голова МЗС Росії Сергій Лавров вчергове висловив категоричні вимоги до України, щоб завершити війну. Такі вимоги щодо українського «нейтралітету» націлені на перетворення України на проросійську державу-сателіта.
Про це йдеться у новому звіті Інституту дослідження війни (ISW).
В ISW здійснили аналіз заяв російського міністра в інтерв’ю RT. У ході розмови він нахабно заявив, що єдиний тип України, який РФ «готова бачити як довготривалого, постійного сусіда», — це «лояльна» Україна, яка «не обов’язково є партнером», але є «нейтральною» та «прихильною».
Американські експерти підкреслюють, що подібні висловлювання Лаврова дають розуміння про додаткові умови, включені в первинні воєнні ультиматуми Кремля щодо українського «нейтралітету». Окрім того, його слова вказують на те, що Росія має намір трансформувати Україну на державу-сателіта — навіть якщо Кремль фізично не контролює всю територію країни.
Наголошення Лаврова на тому, щоб повоєнна Україна була «лояльною» та «прихильною», означає, що Москва буде задоволена лише Україною, яку очолюватиме проросійський уряд, який реалізує прокремлівську політику.
«Росія, ймовірно, має намір перетворити Україну на ще одну Білорусь, яку, за оцінками ISW, Росія де-факто анексувала, навіть якщо Білорусь зберігає свої кордони та уряд», — зауважують в Інституті дослідження війни.
Нагадаємо, раніше американські аналітики стверджували про те, що в Кремлі мають бажання воювати, доки не досягнуть усіх своїх цілей. Зокрема, доказом є неготовність Москви прийняти гарантії безпеки для України, які підтримує Захід. Крім того, в РФ вважають «абсолютно неприйнятним» розміщення західних військ в Україні.
Слід зазначити, що перед початком тристоронніх переговорів в Абу-Дабі 4-5 лютого прессекретар «фюрера» Дмитро Пєсков нахабно заявив, нібито, Росія надалі продовжує війну. За його словами, так звана «сво» триватиме, «поки відповідні рішення не будуть ухвалені Києвом». Однак, що конкретно він мав на увазі, не уточнив.