Андрій Коболєв. Фото: facebook.com/andriy.kobolyev
Оптимальним стратегічним вектором для відновлення та розвитку теплозабезпечення в Україні стане відмова від великих енергогенеруючих об’єктів, таких як ТЕЦ, та перехід до диверсифікованих, невеликих, самостійних генераційних потужностей.
Як інформує Delo.ua, таку думку висловив колишній очільник НАК “Нафтогаз України” та консультант “Бейкень Енергетика Україна” Андрій Коболєв, інформує “Інтерфакс-Україна”.
Він переконаний, що у випадку розподілу генерації на сотні точок, росіяни все одно будуть намагатися атакувати їх, однак це буде в рази складніше і дорожче для них.
Повністю відмовитися від централізованого обігріву
“Ми не можемо дозволити собі мислити на короткий термін — ми повинні зробити вибір на користь довготривалого, стабільного та надійного розв’язання й інвестувати в цей проєкт вже зараз”, – акцентував Коболєв.
Він зауважив, що концепція переходу до автономних систем була розроблена й обговорювалася ще два десятиліття тому, але до цього часу її не вдалося результативно реалізувати у великих містах через відносну стабільність. Коболєв нагадав, що в західній частині України є такі міста, як Ужгород, які декілька років тому цілком відмовилися від централізованого опалення та більше не мають ТЕЦ. Місто використовує або відносно великі (за місцевими стандартами) системи теплопостачання для багатоквартирних будинків, або ж незалежне опалення на рівні кожної окремої квартири.
“І це, на мою думку, є рішенням, котре можна втілити в Україні в більш-менш реалістичні терміни”, – вважає фахівець.
1,5 млрд євро
Згідно зі словами Коболєва, якщо говорити, наприклад, про Київ, де приблизно 6–7 тисяч багатоквартирних будинків мають проблеми з опаленням, то переобладнання 5 тисяч старих радянських “хрущовок” на автономні системи обійдеться приблизно в 1,5 млрд євро.
Він додав, що вивчав досвід Німеччини, де в Берліні, наприклад, протягом одного року декілька тисяч будинків переводили зі старих на нові системи теплопостачання. Коболєв зазначив, що це була дійсно масштабна програма, яку детально розробили, забезпечили необхідними поставками, надали споживачам потрібне устаткування та кредити.
“Створення диверсифікованої, децентралізованої системи генерації електроенергії та тепла — це єдиний правильний напрямок”, – резюмував Коболєв.
Раніше колишній керівник оператора ГТС Сергій Макогон заявляв, що невеликі модульні котельні могли б стати варіантом, який дозволив би підготувати систему теплопостачання Києва до опалювального сезону 2026/2027. Це коштувало б столичному бюджету $50 млн, а монтаж котелень зайняв би декілька тижнів.
Російський удар по ТЕЦ в Києві
Слід нагадати, 3 лютого під час масованої атаки російської армії на енергетичну інфраструктуру під ударом опинилися вісім областей України.
Удари були націлені, зокрема, по теплоелектроцентралях і теплоелектростанціях у Києві, Харкові та Дніпрі, які працювали виключно для забезпечення теплопостачання районів.
Внаслідок масованої атаки російської армії на ТЕС Дарницький та Дніпровський райони Києва залишилися без обігріву.
Зараз київська місцева влада разом з експертами у галузі енергетики та житлово-комунального господарства, науковцями та фахівцями розробляють стратегічний план щодо майбутнього енергозабезпечення й теплопостачання столиці.