Експерти наголошують, що зміна місця зустрічі з Абу-Дабі на Європу демонструє активізацію дипломатичних зусиль.
Тристоронні переговори у Женеві
У вівторок, 17 лютого, швейцарське місто Женева стало ареною для третього етапу трибічних перемовин за присутності представників України, Сполучених Штатів і Російської Федерації. Головна ціль зібрання — відшукання шляхів для припинення повномасштабної війни. Хід перемовин відбувається за інтенсивного дипломатичного тиску з боку адміністрації Дональда Трампа. Слід нагадати, Вашингтон встановив чіткий часовий рубіж для укладення підсумкової угоди — червень 2026 року.
Про це передає агентство Reuters.
Ключовою перешкодою у діалозі лишаються агресивні прагнення Москви. Зокрема, Кремль висуває вимоги щодо цілковитого контролю над Донецькою областю — позиція, яку офіційний Київ відхиляє як абсолютно неприйнятну.
Інтереси України на зустрічі представляє делегація під проводом секретаря РНБО Рустема Умєрова. Разом із ним до переговорної групи увійшли керівник Офісу президента Кирило Буданов і ряд інших високопоставлених осіб. Від російської сторони виступає помічник глави Кремля Володимир Мединський. Його персона викликає обґрунтовані сумніви в української сторони, оскільки Мединський неодноразово публічно піддавав сумніву державний суверенітет України.
У Кремлі офіційно оголосили про розширення переліку питань для обговорення в рамках цього раунду. Окрім звичайних питань “енергетичного затишшя” та гуманітарних питань щодо обміну військовополоненими, сторони переходять до обговорень про статус тимчасово окупованих регіонів, які на сьогодні складають приблизно 20% українських територій.
Дипломатія під тиском і виклики для Києва
Напередодні візиту до Женеви президент Володимир Зеленський визнав, що Україна відчуває безпрецедентний зовнішній тиск у питанні територіальних поступок. Глава держави наголосив: надання непорушних гарантій безпеки має бути основоположною умовою перед будь-якими політичними домовленостями. При цьому існують розбіжності і в розумінні цих гарантій: Білий дім пропонує план на 15 років, тоді як Київ наполягає на довготривалих безпекових зобов’язаннях терміном від 30 до 50 років.
Аналітики зауважують, що зміна місця проведення переговорів з Абу-Дабі на Європу свідчить про інтенсифікацію дипломатичного процесу. Тим не менш, ймовірність відчутного прогресу на даний час оцінюється як незначна. Основною причиною скептицизму є невпинні атаки РФ на енергетичну систему України, що руйнує атмосферу довіри.
«Ми маємо намір обговорити максимально широке коло питань, включно з основними аспектами. Вони охоплюють як територіальний бік, так і інші пункти, які містяться в наших вимогах», — підсумував позицію агресора речник Кремля Дмитро Пєсков.
Мирні переговори в Женеві — останні відомості
Нагадаємо, президент США Дональд Трамп заявив, що Україні необхідно якомога швидше приєднатися до переговорного процесу.
Під час розмови з пресою Трампа запитали, яких результатів він очікує від зустрічі в Женеві за участю його представників. Йшлося про переговори, в яких повинні брати участь делегати з боку США.
У відповідь американський лідер підкреслив, що майбутні переговори є важливими, і додав, що, на його думку, Києву слід швидше розпочати перемовини. За словами Трампа, саме цього прагне американська сторона.
Раніше керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що головним завданням наступного етапу переговорів у Женеві залишається відстоювання інтересів України.