Третій етап перемовин про встановлення миру в Україні супроводжується стриманими сподіваннями через безкомпромісну позицію Москви та відсутність у Києва намірів жертвувати незалежністю.
Війна в Україні / © ТСН.ua
У Женеві 17 лютого розпочинається третій етап трибічних обговорень за участю України, Росії та США, де головною темою стане подальша доля територій Донецької області. Сторони зберігають принципові незгоди, і шанси на оперативне припинення війни розцінюються як незначні.
Про це зазначається в матеріалі The New York Times.
Україна та Росія продовжують мирні консультації, однак очікування від них лишаються обмеженими. Обидві сторони схвально відгукувалися про попередні етапи за посередництва США, хоча вони по суті не зачепили найбільш делікатних питань — територіальних проблем і гарантій безпеки.
Зустріч у Женеві — основні розбіжності між Україною та РФ
Українські та російські представники мають намір зустрітися 17 лютого у Швейцарії для нового етапу переговорів за участю США. Разом з тим, вірогідність швидкого завершення війни оцінюється як невисока: воєнні дії тривають, минулі контакти дали мінімальні результати, а головні розбіжності зберігаються.
Це вже третя тристороння зустріч делегацій приблизно за три тижні. Два попередні етапи в ОАЕ сторони характеризували як конструктивні, але фактичним результатом став тільки обмін військовополоненими — в той час як війна наприкінці місяця переходить у п’ятий рік.
Київ і Москва досі не можуть досягти згоди щодо ключових питань: майбутнього українських земель на сході, на які претендує Росія, а також післявоєнних західних гарантій безпеки, що мають стримувати можливу нову агресію.
Президент України Володимир Зеленський акцентував на цих розбіжностях у своїх повідомленнях, зазначивши, що буде «великою помилкою дозволити агресору щось захопити», маючи на увазі російські вимоги стосовно східних регіонів. Він також закликав США активніше працювати над гарантіями безпеки, які ускладнюються позицією Москви проти розміщення західних військ в Україні.
Повернення Мединського до переговорів — які сподівання
Посередниками на перемовинах у Женеві будуть спеціальний представник президента США Стів Віткофф і зять американського лідера Джаред Кушнер. До складу української делегації увійдуть секретар РНБО Рустем Умєров і голова Офісу президента Кирило Буданов. Росію представлятимуть помічник керівника Кремля Володимир Мединський і представники військової розвідки.
Повернення Мединського — колишнього міністра культури, який очолював російську переговорну групу минулого року — викликало скептицизм у Києві. Раніше він відзначався категоричною позицією та тривалими історичними промовами, наголошуючи на готовності Росії вести війну тривалий час.
Разом з тим, на попередніх тристоронніх зустрічах цього року його не було — тоді Росію представляли силові та розвідувальні відомства, що, за словами української сторони, зробило переговори більш предметними. Очільник МЗС України Андрій Сибіга зауважував, що тоді бесіди відбувалися без «псевдоісторичних лекцій» і були сфокусовані на конкретних питаннях.
За словами Зеленського, ті етапи стосувалися переважно технічних аспектів можливого припинення вогню та механізмів його контролю. Найбільш спірні теми — території та гарантії безпеки — фактично не розглядалися.
Очікується, що зараз переговори сконцентруються саме на територіальному питанні. Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков підтвердив це, пояснивши повернення Мединського роллю «головного учасника переговорів».
Вимоги Путіна щодо завершення війни та позиція Зеленського
Президент Росії Володимир Путін наполягає, що війна не закінчиться без передачі Москві частини Донеччини, яку Україна досі контролює. Зеленський неодноразово заявляв, що подібна вимога є неприйнятною, але допускав можливість компромісів — наприклад, утворення демілітаризованої зони. Водночас опитування демонструють, що серед українців зростає схильність до поступок через стомленість від війни.
Москва натомість вважає, що її повільний поступ на фронті змушує Україну погоджуватися на угоду вже зараз, щоб уникнути більших збитків у майбутньому.
Київ, зі свого боку, намагається максимально підвищити ціну російського наступу, завдаючи значних втрат ворожим силам. Разом з тим, українські посадовці заявляють, що адміністрація президента США посилює вплив на Київ з вимогою піти на компроміси, аби завершити війну до початку літнього періоду.
Переговори у Женеві 17-18 лютого — деталі
Нагадаємо, українська делегація на чолі з Умєровим прибула до Женеви для тристоронніх перемовин із РФ та США 17-18 лютого. Порядок денний включає безпекові та гуманітарні питання з метою досягнення сталого миру. Зеленський зазначив, що Україна підтримала всі реалістичні пропозиції США, зокрема щодо припинення вогню, проте Росія продовжує штурми та атаки по енергетиці. Президент наголосив, що агресія Москви ускладнює діалог, і закликав партнерів, включаючи США, до рішучих кроків для справжнього примусу агресора до миру.
Президент США Дональд Трамп напередодні зробив незвичну заяву про те, що Україна має якнайшвидше приєднатися до переговорного процесу, оскільки саме цього прагне американська сторона. Коментуючи очікування від зустрічі у Женеві, Трамп підкреслив важливість цих перемовин і закликав Київ не затягувати з початком діалогу.