Авіаційний експерт Костянтин Криволап вважає, що більш важливо влучати по менш захищених, але стратегічно значущих цілях.
ППО РФ С-300 / © Associated Press
Перед 9 травня Росія перекинула значну частину своїх протиповітряних систем до Москви з метою прикриття параду та ключових символічних об’єктів. Це знову порушило питання, чи варто завдавати ударів саме по столиці, чи краще скористатися цією можливістю для атак на інші, менш захищені об’єкти.
Авіаційний експерт Костянтин Криволап в ефірі 24 Каналу пояснив, що в таких обставинах емоційний фактор не повинен затьмарювати воєнну стратегію. На його думку, поки росіяни концентрують оборону навколо Москви, значно важливіше завдавати ударів там, де це суттєво зашкодить їхнім реальним бойовим можливостям.
Червона площа створює образ, але війну зупиняють інші удари
Навколо Москви зараз багато емоцій, однак військова оцінка ситуації інша. Росіяни перекинули до столиці максимальну кількість засобів ППО, тому пряма спроба пробити цей захист заради гучного ефекту не дає відповіді на головне питання: чи змінить це хід війни та чи зменшить загрозу для України.
До речі, 9 травня в Москві діють жорсткі обмеження безпеки. У центрі міста масово зникає мобільний інтернет, не працюють SMS, месенджери, банківські додатки і навіть частина сайтів з так званого «білого списку». Також у столиці перекривають вулиці, а низка станцій московського метро тимчасово працює лише на вхід та пересадку.
Певний тиск на Москву можливий, щоб росіяни не розслаблялися і не продовжували жити у своїй звичній імперській самовпевненості, але основні ресурси слід спрямовувати туди, де удар матиме практичний результат.
«Завдамо удару по Москві. І що? А далі? Чи зупинить це війну? Ні, війну це не зупинить. Чи зменшить це ймовірність ударів по Україні? Не зменшить», — зазначив Криволап.
Поки столицю щільно прикривають, інші напрямки стають більш вразливими. Йдеться насамперед про нафтопереробні заводи, нафтові сховища та військово-промисловий комплекс. Він згадав Воткінський завод, де виробляють, зокрема, ракети «Іскандер-М» та «Орєшнік».
«Щось туди, мабуть, може полетіти, бо їх треба якось тримати в тонусі. Без цього вони ж можуть розслабитися і знову почати говорити про Велику імперію», — додав Криволап.
Саме такі об’єкти б’ють не по символах, а по спроможності Росії виготовляти зброю, чинити тиск на Україну і продовжувати війну. Це стає ще важливішим, враховуючи, що російські ракети продовжують завдавати ударів, а українська ППО щоразу мусить враховувати обмежений запас перехоплювачів і вирішувати, що саме можна збити.
«Я обміняю один проліт над Червоною площею на удар по Воткінському заводу», — підкреслив він.
На думку авіаексперта, Росію слід позбавляти не показової картинки на 9 травня, а економічних та промислових можливостей наступати, тиснути і стріляти по Україні. Саме це дає не емоційний ефект на один день, а реальний результат для фронту.
Варто зазначити, що стримане святкування в Москві демонструє, що війна вже впливає на внутрішню ситуацію в самій Росії. Через загрозу атак влада посилила заходи безпеки, вимкнула частину зв’язку, а в деяких містах паради взагалі скасували. Відсутність важкої техніки, скорочений формат та менша міжнародна присутність свідчать про те, що Кремль дедалі більше думає не про демонстрацію сили, а про захист Москви.
Істерика російської пропаганди через указ Зеленського
Нагадаємо, 8 травня президент України Володимир Зеленський підписав указ №374, який дозволяє Російській Федерації провести парад 9 травня на Червоній площі в Москві. У документі зазначено, що рішення ухвалене «з гуманітарною метою» після переговорів з американською стороною. Указом також передбачено, що з 10:00 9 травня територіальний квадрат Червоної площі буде «виключено з плану застосування українського озброєння». У тексті документа оприлюднили координати ділянки, що вказують на територію Червоної площі та прилеглі райони Москви.
Зауважимо, що указ Зеленського щодо проведення параду в Москві викликав істерику серед російських воєнкорів.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати