Олена Зайцева, яка була причетна до смертельної ДТП у центрі Харкова, наближається до завершення свого десятирічного терміну ув’язнення. Водночас, після визволення, їй ще три роки заборонено буде сідати за кермо, і, враховуючи сучасну судову практику, ця заборона може поширюватися навіть на електросамокати.
Видання “ТСН”, посилаючись на свої джерела в пенітенціарній системі, повідомляє, що Зайцева нещодавно зверталася з проханням про умовно-дострокове звільнення, але її клопотання не було задоволене.
Минуло майже дев’ять років від дня аварії, яка шокувала всю країну та стала однією з найтрагічніших дорожньо-транспортних подій в історії незалежної України. Увечері 18 жовтня 2017 року на перехресті в центрі Харкова автомобіль Lexus RX 350 під керуванням Олени Зайцевої зіткнувся з Volkswagen Touareg. Від потужного зіткнення позашляховик відлетів на тротуар, де люди очікували на зелене світло. Тоді загинуло шестеро людей, ще декілька отримали тяжкі травми.
Відео дня
Згідно з інформацією від співрозмовників видання, Зайцева наразі відбуває покарання в одній із виправних установ на Сумщині. Раніше вона утримувалася в установі на Дніпропетровщині. Джерела стверджують, що засуджена подавала прохання про умовно-дострокове звільнення, маючи позитивні характеристики та працюючи на виробництві в колонії. Однак суд не підтримав це прохання.
Якщо ситуація не зміниться, Зайцева відсидить повний призначений термін і зможе вийти на свободу лише 18 жовтня 2027 року.
Представники Офісу омбудсмена, які здійснювали моніторингові візити до установи, відзначають поступове покращення умов утримання. Засуджені мають можливість працювати, а фахівці контролюють дотримання їхніх трудових прав та виплату заробітної плати.
Втім, навіть після визволення Зайцева не зможе одразу повернутися до керування автомобілем. Згідно з рішенням суду, окрім десяти років позбавлення волі, їй було призначено додаткове покарання у вигляді трирічної заборони на керування транспортними засобами. Цей термін починає відраховуватися лише після її звільнення.
Адвокатка Лариса Матвєєва, яка представляла інтереси потерпілих у цій справі, пояснила, що фактично протягом трьох років після виходу з колонії Зайцева не матиме законного права керувати транспортними засобами. Для відновлення цього права їй доведеться знову складати відповідні іспити.
Юристи також звертають увагу на новітні судові практики. Після того, як українські суди в окремих випадках почали класифікувати електросамокати як транспортні засоби, заборона на керування може охоплювати і такий вид пересування.
Водночас, родичі загиблих продовжують отримувати виплати в рамках призначених судом компенсацій. Мати одного із загиблих, Світлана Вініченко, розповіла журналістам, що суми, які надходять від Зайцевої, залишаються незначними. За її словами, протягом останніх років вона отримувала перекази від кількох десятків до кількох сотень гривень.
Жінка зазначила, що 2 червня їй надійшов черговий платіж — трохи більше ніж 400 гривень. Це сталося напередодні весілля її дітей, тому вона емоційно назвала такий переказ “подарунком”. Водночас Вініченко зауважила, що за всі роки, що минули після трагедії, вона не отримала від Зайцевої жодного особистого повідомлення чи вибачення.
Нагадаємо, що смертельна аварія сталася 18 жовтня 2017 року ввечері на вулиці Сумській у центрі Харкова, коли позашляховик Lexus в’їхав у групу пішоходів, які стояли на тротуарі та чекали на зелений сигнал світлофора. Спочатку повідомлялося про п’ятьох загиблих і шістьох постраждалих, однак згодом кількість жертв зросла до шести — у лікарні померла 20-річна Діана Берченко. Водійку автомобіля тоді затримали, а слідчі відкрили кримінальне провадження за ч. 3 ст. 286 КК України.
Також Фокус писав, що суд визнав винними Олену Зайцеву та Геннадія Дронова у смертельній ДТП на вулиці Сумській у Харкові та призначив кожному по 10 років позбавлення волі. Також обом засудженим заборонено керувати транспортними засобами протягом трьох років.
У 2021 році Фокус також писав, що Олена Зайцева відбувала покарання у Покровському виправному центрі №79 на Дніпропетровщині. І, зокрема, її утримували у секторі мінімального рівня безпеки з окремим двором, житловими кімнатами та режимом обмеженого пересування під наглядом персоналу. Там засуджені працюють і мають встановлений розпорядок дня: Зайцева, зокрема, займалася ручною вишивкою, за яку отримувала невелику заробітну плату, а також мала обмежений доступ до телефонних розмов та інтернету для зв’язку з рідними.