Українки, які знайшли прихисток у Польщі після початку повномасштабного вторгнення, загалом успішно інтегрувалися на місцевому ринку праці. Деякі з них працюють поза своєю основною професією, здобувають нові навички або започатковують власний бізнес через труднощі з працевлаштуванням за спеціальністю.
Цю інформацію оприлюднило видання “Соцпортал”.
За даними журналістського розслідування, за чотири роки вимоги польських роботодавців до українок зазнали змін. Якщо у 2022 році багатьох наймали без знання мови, то тепер роботодавці очікують, що мігрантки вже опанували польську, отримали необхідні сертифікати або пройшли перенавчання. Зокрема, медичні працівниці з України більше не можуть працювати без складання мовного іспиту.
Деякі українки свідомо обирають відмову від роботи за фахом. Лікарка з тридцятирічним досвідом, Марина, розповіла, що залишила медичну практику та наразі працює продавчинею в супермаркеті.
“Я тепер працюю на касі в супермаркеті, тому що не хочу прокидатися від дзвінків пацієнтів посеред ночі”, — пояснила вона.
Відео дня
Найбільш скрутною залишається ситуація для жінок передпенсійного та пенсійного віку. 68-річна Олена, яка має групу інвалідності, не змогла знайти роботу, незважаючи на численні спроби зв’язатися з роботодавцями. Згідно з даними Соцпорталу, саме ця категорія українок найчастіше перебуває під загрозою втрати житла та залежить від соціальної підтримки.
Ірина Самолюк, психологиня з польського фонду Fundacja “Twarze Depresji”, зазначила, що багато українок погоджуються на нижчу заробітну плату або на посади, що не відповідають їхній кваліфікації.
“Місцевий працівник поляк може підійти і щось сказати керівництву, і його не звільнять, тоді як українки здебільшого вважають, що мусять зберігати мовчання”, — зауважила вона.
Ольга Семенюк, експертка з працевлаштування фонду “Український дім у Варшаві”, також застерегла від ризиків нелегальної зайнятості. За її словами, слід бути особливо обережними щодо неоплачуваних “стажувань”, а також вакансій для доглядальниць з проживанням, де можуть бути порушені трудові права працівників.
Водночас, зростає кількість українок, які прагнуть самореалізації через підприємництво. Марійка Небоженко, засновниця Фонду Empowerment, зазначила, що відкриття власної справи часто стає виходом для жінок, які не можуть знайти роботу, що відповідає їхній кваліфікації, через мовні бар’єри або проблеми з визнанням дипломів.
Згідно зі статистикою Польського економічного інституту (PIE), у 2024 році в Польщі було зареєстровано 33,2 тисячі приватних підприємців з України — це удвічі більше, ніж у 2022 році. Жінки становлять приблизно 38% засновників таких бізнесів.
Нагадаємо, раніше мешканка Маріуполя, яка проживає в Польщі, поскаржилася на надзвичайно високі ціни на житло в Кракові. Вона розповіла, що коли їхня родина переїхала до Польщі, вони планували за кілька років накопичити на перший внесок за іпотекою, проте через стрімке зростання вартості нерухомості ці плани довелося відкласти.
На початку червня польське видання RMF FM повідомило, що Польща підтримує ідею обмеження доступу до механізму тимчасового захисту в ЄС для нових претендентів з-поміж українських чоловіків призовного віку. Варшава наголошувала, що це не стосується депортації чи примусового повернення українців, а лише можливого переведення цієї категорії громадян на загальні міграційні процедури.