© Getty Images У спільній декларації наголошено, що розмова про минуле стане можливою лише після перемоги України над агресором.
Зважаючи на напруженість у польсько-українських відносинах, видання обох країн спільно звернулися із заявою, висловлюючи занепокоєння поточним станом справ. ЗМІ підкреслюють, що усвідомлюють трагічні моменти в історії польсько-українських стосунків, але наголошують, що першочерговим завданням сьогодні є протидія Росії. Згаданий текст звернення було оприлюднено “Європейською правдою”.
“Криза, що останнім часом спостерігається у відносинах між Польщею та Україною, викликає у нас глибоке занепокоєння. Саме тому ми вирішили представити спільне звернення в польських та українських медіа. Україна вже 12 років відстоює свої позиції проти злочинної агресії Путіна, а вже майже п’ять років ця агресія триває у формі повномасштабної війни. Вона захищає Польщу та Європу від російського імперіалізму”, – йдеться в тексті звернення.
Медіа підкреслили, що цей захист має надзвичайно високу ціну. Зокрема, сотні тисяч українських громадян загинули або отримали поранення, ще мільйони були змушені покинути свої домівки. Водночас частина української території залишається окупованою, а міста й села зазнають атак.
“Польща з перших годин російського вторгнення, пліч-о-пліч з європейськими партнерами, поспішила на допомогу Україні, надаючи військове обладнання, фінансову допомогу, гуманітарну підтримку та прихисток майже 2 мільйонам українських біженців. Масштаб польської солідарності з Україною у 2022 році вразив світ”, – додали представники медіа.
У зверненні зазначається, що поточна напруженість негативно впливає на українців, які стали важливою частиною польського суспільства. Крім того, загострення відносин впливає на сприйняття поляків українцями.
“Це створює додаткові виклики для політиків, медіа, громадянського суспільства та громадян обох наших держав. Ми усвідомлюємо трагічні сторінки польсько-української історії, які політики використовують у власних інтересах. Однак сьогодні нашим спільним обов’язком є зупинити путінську Росію. Час для глибокої розмови про минуле, визнання провини та досягнення примирення настане тоді, коли Україна — за підтримки союзників — здобуде перемогу над агресором”, – йдеться у зверненні.
Медіа-підписанти наголосили, що Російська Федерація протягом багатьох років веде масштабну дезінформаційну кампанію, спрямовану на розкол між українцями та поляками. І поточна криза лише полегшує росіянам реалізацію цих планів.
“Це час випробувань для поляків та українців. Наші політики повинні продемонструвати мудрість та розважливість, шукаючи взаєморозуміння та шляхи виходу з кризи. Натомість наші суспільства не повинні піддаватися маніпуляціям і мають продовжувати підтримувати одне одного. В ім’я спільного майбутнього, в якому Польща та Україна разом можуть відіграти ключову роль у Європейському Союзі. У 2013 році у спільній заяві президент України (1994–2005) Леонід Кучма та президент Польщі (1995–2005) Александр Квасневський написали: «Напередодні 70-х роковин трагічних подій на Волині просимо наших співвітчизників зробити все можливе, щоб ушанування пам’яті жертв давніх конфліктів не стало інструментом загострення відносин і не змарнувало досягнень процесу примирення між нашими народами». Сьогодні цей обов’язок покладається на кожного з нас”, – підсумували представники медіа.
Співавторами звернення виступили:
- Редакція “Газети Виборчей”;
- Редакція TOK FM;
- Редакція Gazeta.pl;
- Редакція OKO.press;
- Редакція Newsweek Польща;
- Редакція Onet.pl;
- Редакція тижневика “Політика”;
- Редакція Pisma. Журнал думок;
- Прес Клуб Польща;
- Редакція Sestry.eu;
- Редакція Slawa TV;
- Редакція Еспресо ТВ;
- Редакція “Європейської правди”;
- Редакція “Української правди”;
- Асоціація видань “Незалежні регіональні видавці України”.
Відносини між Польщею та Україною загострилися після того, як наприкінці травня президент Володимир Зеленський присвоїв одному з підрозділів Сил спеціальних операцій почесне найменування “імені Героїв УПА”. У Польщі на це відреагували протестами та закликами скасувати це рішення.
Після тривалого обміну заявами з обох сторін та відмови України змінювати назву підрозділу, президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Зеленського найвищої державної нагороди країни — ордена Білого Орла. На знак солідарності з Зеленським, усі українські президенти, які мали цю нагороду, а також інші чинні та колишні посадовці, відмовилися від польських державних відзнак.
Водночас Зеленський, не дочекавшись підпису прем’єр-міністра Дональда Туска, як того вимагає процедура, відправив нагороду до Варшави. А Навроцького попередив, що спроби підвищувати рейтинги шляхом розпалювання ворожнечі до українців — це погана історія, “те, що робив Орбан”. Пізніше Зеленський повідомив, що очільник офісу президента Кирило Буданов та його заступник Сергій Кислиця відвідали Варшаву, щоб донести позицію України та врегулювати ситуацію, але канцелярія Навроцького зайняла непоступливу позицію.
При цьому прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск неодноразово закликав політиків до “здорового глузду” та деескалації ситуації. Зокрема, 23 червня він процитував слова покійного Папи Римського Івана Павла ІІ із закликом до прощення та очищення історичної пам’яті. Днем раніше Туск також заявив, що конфлікт є стратегічною помилкою, яка призведе до втрат з обох сторін не лише в політичному, а й у бізнесовому, геополітичному та репутаційному планах.
Детальніше про дипломатичний скандал між Варшавою та Києвом читайте у статті Петра Катеринича для ZN.UA “Орден розбрату. Анатомія політичного демаршу”.