© unsplash.com/I Do Nothing But Love Дипломати Угорщини задіяли свій офіційний статус для розвідувальної роботи.
Шпигунська мережа, організована Угорщиною, функціонувала через брюссельське посольство країни, а її діяльність помітно активізувалася у 2015 році. Про це свідчить документ Європейської комісії, з яким ознайомилися журналісти POLITICO.
Вказаний документ, датований квітнем поточного року, підсумовує результати розслідування, проведеного єврокомісаром з питань боротьби з шахрайством, Пйотром Серафіном. Його завданням було перевірити дані про те, що співробітники угорських спецслужб, які працювали при постійному представництві Угорщини в Брюсселі, намагалися залучити на співпрацю посадовців інституцій Європейського Союзу у середині 2010-х років.
Розслідування виявило, що у період з 2013 по 2016 рік угорські спецслужби спрямували кількох своїх працівників для роботи в постійному представництві країни при ЄС.
«Спочатку діяльність цих розвідників у Брюсселі не привертала уваги, проте з 2015 року вона ставала все більш помітною», — зазначається в документі.
Згодом про існування шпигунської мережі дізналися серед угорських посадовців, які працювали в європейських інституціях. Це, за оцінкою авторів розслідування, суттєво зменшило ефективність її роботи.
«Наскільки нам відомо, ця діяльність була припинена у 2016 році», — вказано в документі.
У 2015 році посаду постійного представника Угорщини при ЄС зайняв Олівер Варгеї, який очолив це представництво. Наразі він обіймає посаду єврокомісара з питань охорони здоров’я та добробуту тварин. Варгеї працював у представництві Угорщини при ЄС з 2011 року.
Після появи в медіа повідомлень про можливу діяльність шпигунської мережі, Варгеї повідомив президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, що йому нічого не відомо про такі дії угорських спецслужб.
У січні цього року, відповідаючи на запити депутатів Європейського парламенту, він підтвердив свою позицію.
«Чи зверталися до мене угорські або будь-які інші спецслужби з проханням передати таємну інформацію? Ні, не зверталися», — заявив він під час засідання парламентського комітету.
На запит POLITICO щодо коментаря Варгеї не надав відповіді.
Розслідування Серафіна також не встановило персональної відповідальності будь-кого, крім самих співробітників спецслужб.
«Виходячи із зібраної під час розслідування інформації та враховуючи обмежені можливості, які наразі має Комісія, неможливо покласти індивідуальну відповідальність або встановити причетність інших осіб, окрім самих розвідників», — зазначено в документі.
Документ, переданий депутатам Європарламенту, також містить висновок про те, що Європейська комісія не виявила жодних «серйозних» порушень безпеки.
Водночас, він вперше офіційно підтверджує сам факт існування шпигунської мережі та її діяльність, спрямовану проти посадовців Європейського Союзу.
«Співробітники розвідки використовували своє офіційне становище для виконання спеціальної місії, яка, схоже, виходила за межі завдань, традиційно пов’язаних з діяльністю дипломатів у Постійному представництві», — наголошується у висновках.
Зокрема, вони налагоджували контакти з посадовцями Єврокомісії угорського походження та намагалися отримати від них детальну інформацію щодо роботи Комісії з питань, які становили особливий інтерес для уряду Угорщини.
Постійне представництво Угорщини при ЄС не надало відповіді на запит POLITICO щодо коментаря.
У Європейській комісії журналістів скерували до заяви речника Балажа Уйварі, яка була зроблена після завершення розслідування у квітні.
«Комісія дійшла висновку, що у зв’язку з інформацією, яка з’явилася у ЗМІ, жодних серйозних порушень безпеки не було виявлено», — заявив він.