Європейські країни, що межують зі східною частиною НАТО, дедалі активніше готуються до потенційного конфлікту з Росією.
Фінляндія, кордон із Росією / © Associated Press
Країни східного флангу Альянсу готуються до можливого вторгнення Росії та дедалі менше розраховують на негайну допомогу від Сполучених Штатів.
Про це повідомляє Politico, журналісти якого дослідили три вразливі ділянки на східних кордонах Європи: лісистий кордон Фінляндії з Росією, оборонні лінії Польщі поблизу Калінінграда та Білорусі, а також литовську ділянку біля Сувальського коридору.
Згідно з виданням, Європа прискорює зміцнення свого східного рубежу через загрозу з боку Москви. Держави, розташовані найближче до Росії, зводять оборонні споруди, збільшують резерви, закуповують танки, безпілотники та інше військове обладнання.
Одним із ключових чинників стала невизначеність щодо позиції США. Після повернення Дональда Трампа до Білого дому Вашингтон неодноразово ставив під сумнів давні гаранті безпеки, зокрема роль США в НАТО та готовність діяти згідно зі статтею 5 Альянсу.
Фінляндія готується до першого удару самостійно
Фінляндія, яка має протяжний кордон з Росією, не була заскочена зненацька повномасштабним вторгненням РФ в Україну. У Гельсінкі десятиліттями виходили з припущення, що Росія одного дня може знову стати прямою загрозою.
Фінляндія зберегла обов’язкову військову службу, великі резервні сили та систему “загальної оборони”, що передбачає готовність не лише армії, а й усього суспільства.
Фінський парламентар Юкка Копра зазначив, що країна рада бути членом НАТО, але усвідомлює: першого удару в разі нападу доведеться витримати самостійно, до активації статті 5.
Фінляндія має можливість мобілізувати майже 870 тисяч резервістів серед населення у 5,6 мільйона осіб. Прогнозується, що до 2031 року чисельність резервістів може досягти мільйона.
Країна спрямовує на оборону майже 3% ВВП і має намір збільшити цей показник до 5% до 2035 року. Крім того, Фінляндія очікує на американські винищувачі F-35.
Ліси, сніг та артилерія як переваги Фінляндії
Однією з головних переваг Фінляндії залишається її природний ландшафт. Потенційній армії вторгнення довелося б просуватися через густі ліси, болота, снігові умови, низькі температури та обмежену мережу доріг.
Фінські військові вважають, що саме знання місцевості може надати їм перевагу над російськими військами.
У травні у Фінляндії відбулися багатонаціональні навчання, під час яких союзників по НАТО тренували діяти в умовах північних лісів, водойм і болотистої місцевості. У них брали участь, зокрема, військовослужбовці з Франції, Великої Британії та США.
Під час навчань з’ясувалося, що бронетехніка та цивільні дрони не завжди ефективні у фінських лісах. Через щільну рослинність без тепловізорів важко виявити ворожих солдатів.
Фінляндія також вийшла з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін, подібно до Польщі та країн Балтії. У Гельсінкі пояснюють це тим, що Росія не приєднувалася до цієї угоди і вже застосовує такі міни у війні проти України.
Ядерне питання стало новим викликом
Попри високий рівень готовності до звичайної оборони, для Фінляндії новим викликом стало ядерне стримування. Після вступу до НАТО країна почала брати участь у роботі Групи ядерного планування Альянсу та переглядати своє законодавство.
У червні фінські законодавці скасували обмеження на транспортування та зберігання ядерної зброї на території країни. Це рішення стало частиною адаптації Фінляндії до оборонного планування НАТО.
Водночас у Гельсінкі визнають: навіть якщо країна здатна обороняти свою територію без американських сухопутних сил, вона не може замінити ядерну парасольку США.
Саме тому Фінляндія веде переговори з Францією щодо пропозиції президента Еммануеля Макрона розширити роль французького ядерного потенціалу для забезпечення європейської безпеки.
Польща розбудовує “Східний щит”
Якщо Фінляндія робить ставку на мобілізацію та всебічну оборону, то Польща створює масштабну систему укріплень на кордоні з Білоруссю та Калінінградською областю.
Проєкт отримав назву “Східний щит”. Він охопить близько 800 кілометрів кордону і включатиме протитанкові загородження, траншеї, бункери, дрони, тепловізійні камери, мінні поля, датчики та дислоковані поблизу військові підрозділи.
Польський уряд оцінює вартість проєкту приблизно в 10 мільярдів євро. Його мета — сповільнити можливе російське вторгнення та виграти час для реагування НАТО.
Варшава планує витратити на оборону 4,8% ВВП цього року. Польська армія вже стала однією з найбільших у НАТО, поступаючись лише арміям США та Туреччини.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ Польща передала Україні понад 300 танків зі своїх запасів, а згодом розпочала масштабне оновлення свого арсеналу, закуповуючи техніку у США та Південній Кореї.
Не всі укріплення готові
Попри масштабні плани, Politico зазначає, що на деяких ділянках польського кордону “Східний щит” наразі виглядає радше як намір, аніж як завершена система захисту.
Після показового візиту прем’єр-міністра Дональда Туска до одного з прикордонних сіл, активність будівельників та військових там, за свідченнями місцевих жителів, значно зменшилася.
У певних районах протитанкові загородження вже встановлені, проте значні ділянки кордону досі не мають видимих укріплень. Частина матеріалів зберігається на складах.
Польські офіційні особи стверджують, що інженерні війська можуть розгорнути укріплення вздовж кордону за 7-14 днів. Однак військові логісти висловлюють сумніви щодо можливості встановлення всіх компонентів настільки швидко.
Сувальський коридор — “ахіллесова п’ята” НАТО
Особлива увага приділяється Сувальському коридору — вузькій смузі території між Польщею та Литвою, яка розділяє російський Калінінградський ексклав та Білорусь.
Колишній командувач армії США в Європі Бен Ходжес назвав цей район “ахіллесовою п’ятою НАТО”. У разі нападу Росія могла б спробувати перекрити коридор з обох боків, відрізавши країни Балтії від решти Альянсу.
Саме тому Польща та Литва посилюють оборону цього стратегічного напрямку.
Європа переходить до нової оборонної доктрини
Нарощування польської оборони є частиною ширшої системи стримування на східному фланзі НАТО — від Фінляндії до Румунії.
Альянс планує створювати більші запаси озброєнь, боєприпасів та техніки в прикордонних державах, а також розвивати автоматизовані зони з датчиками та роботизованими системами, які мають допомогти зупинити російські сили на початковому етапі нападу.
За оцінкою Politico, Європа вступає в нову фазу оборонної політики. Країни східного флангу більше не розглядають війну з Росією як віддалену теоретичну небезпеку.
Вони готуються до сценарію, за якого перші години або дні потенційного конфлікту доведеться витримувати власними силами — навіть якщо надалі НАТО та США долучаться до оборони.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати