Тисячі ветеранів скористалися програмами Ощадбанку
За останні кілька років ветеранське підприємництво виявилося одним із найдинамічніших напрямів української економіки. Завдяки державним грантам, пільговим кредитам та консультаційній підтримці тисячі ветеранів уже розпочали або розвивають власний бізнес.
Які сфери вони обирають, що допомагає їм повернутися до мирного життя, та як ветеранський бізнес може сприяти економічному відновленню України – розглядаємо на основі досвіду Ощадбанку, який посів перше місце серед державних установ у рейтингу “Лідери ветеранської економіки” спецпроєкту “Ветеранська економіка”.
Більше, ніж просто соціальна ініціатива
Спочатку ветеранське підприємництво розглядалося переважно як спосіб реінтеграції в суспільство. Передбачалося, що власний бізнес допоможе ветеранам відновити фінансову стабільність, знайти нову професійну ідентичність та адаптуватися після служби. Однак практика показала, що його значення значно ширше, ніж суто соціальна підтримка.
Через програми Ощадбанку пройшли тисячі ветеранів та членів їхніх сімей. Як уповноважений державний банк, він погодив виплату 1,35 мільярда гривень грантів у межах ветеранського напряму програми «єРобота» для понад 2400 ветеранів-підприємців та їхніх родин. Крім того, власний проєкт банку «БІЗНЕС 4.5.0.» сприяв відкриттю 1918 рахунків для 1903 клієнтів-ветеранів та наданню 127 пільгових кредитів на загальну суму понад 210,5 мільйона гривень.
Такий масштаб діяльності дозволяє зрозуміти, як за останні роки змінилося сприйняття ветеранського бізнесу.
Головний висновок: ветерани демонструють високу фінансову дисципліну та значне прагнення до розвитку. Водночас ветеранський бізнес вирізняється від традиційного малого та середнього підприємництва насамперед своїм соціальним виміром. Ветерани створюють бізнес не лише заради прибутку. Вони прагнуть підтримувати побратимів, забезпечують їх робочими місцями та допомагають адаптуватися до цивільного життя через спільну діяльність.
Наталя Буткова-Вітвіцька, членкиня правління Ощадбанку, відповідальна за ММСБ
Тому ветеранське підприємництво вже важко розглядати виключно як інструмент реінтеграції. Воно поступово перетворюється на самостійний сектор економіки зі своєю логікою розвитку.
У банку зазначають, що сьогодні все більше ветеранів мислять категоріями розширення бізнесу. Якщо кілька років тому багато хто починав із невеликих сімейних проєктів або самозайнятості, то зараз зростає кількість тих, хто купує франшизи, відкриває мережі підприємств або планує будувати великі компанії.
При цьому доступ до фінансування вже не є головною перешкодою. Завдяки державним грантам та спеціальним кредитним програмам розпочати власну справу стало значно простіше. Натомість зростає важливість знань та підприємницьких навичок.
«БІЗНЕС 4.5.0.»: підтримка ветеранів від задуму до реалізації власної справи
Станом на червень 2026 року проєкт «БІЗНЕС 4.5.0.» надає ветеранам та членам їхніх родин комплексну підтримку для започаткування та розвитку бізнесу.
- 1903 клієнти-ветерани;
- 1918 відкритих рахунків;
- 127 пільгових кредитів;
- понад 210,5 млн грн профінансованих проєктів;
- спеціальні кредитні програми для придбання франшиз та запуску агробізнесу;
- консультаційний супровід та пільгові тарифи на банківське обслуговування.
Йдеться насамперед про необхідність швидко набути цивільних компетенцій: фінансове планування, юридичні аспекти, ведення бухгалтерського обліку, побудову бізнес-процесів. Не менш складним залишається психологічний перехід від чіткої військової структури до підприємництва, де багато рішень доводиться приймати самостійно.
Чому консультації іноді важливіші за кредит
Саме тому проєкт «БІЗНЕС 4.5.0.» був створений не лише як кредитна програма. Він поєднує пільгове фінансування, консультаційну допомогу та особливі умови банківського обслуговування. Для стартапів доступні окремі кредитні продукти для придбання франшиз або запуску аграрного бізнесу, а підприємці отримують супровід ще до отримання коштів.
Практика показує, що найбільше питань виникає саме на етапі старту. Найчастіше ветерани звертаються за фінансуванням для придбання обладнання, транспорту, розвитку сільськогосподарського виробництва або запуску бізнесу за франчайзинговими моделями. Водночас ключова допомога потрібна ще до підписання кредитної угоди.
Саме етап підготовки бізнес-плану, оформлення документів та заповнення заявок на грант найчастіше визначає, чи отримає підприємець фінансування.
Після отримання коштів характер запитів змінюється. Підприємців уже цікавить правильне ведення фінансової звітності, виконання умов грантових програм, взаємодія з контролюючими органами та організація роботи компанії.
Фактично банк дедалі частіше виступає не лише як фінансовий партнер, а й як консультант, що супроводжує підприємця від бізнес-ідеї до стабільного функціонування компанії.
Не менш помітно змінюється і структура самого ветеранського підприємництва. Якщо раніше серед найпопулярніших напрямів були кав’ярні, автосервіси або невеликі крамниці, то сьогодні ветерани дедалі активніше освоюють технологічні сфери. Серед нових лідерів – виробництво безпілотників, ІТ-проєкти, підприємства оборонно-промислового комплексу, рішення для точного землеробства.
Водночас значний потенціал банк бачить у переробній промисловості, логістиці та зеленій енергетиці. Саме тут військовий досвід багатьох ветеранів може стати серйозною конкурентною перевагою. Управління людьми, ресурсами та складними процесами в умовах невизначеності – це компетенції, які високо цінуються і в цивільній економіці.
Від підтримки до відновлення економіки
За спостереженнями Ощадбанку, портрет сучасного ветерана-підприємця також суттєво відрізняється від традиційного образу малого бізнесмена. Найчастіше це особи віком від 25 до 45 років, які звикли працювати в умовах високої відповідальності та невизначеності. Саме війна сформувала в них якості, які сьогодні допомагають будувати власну справу.
«Їхня головна мотивація – забезпечити родину та зробити свій внесок у відбудову країни. Вони пройшли війну, тому мають унікальну стійкість до стресу та вміють ухвалювати рішення в критичних ситуаціях. Їхній ризик завжди прорахований. Водночас вони дуже цінують чесність, прозорі правила гри та відкриту комунікацію з боку банку», – вважає Наталя Буткова-Вітвіцька.
Саме тому фінансування ветеранського підприємництва поступово виходить за межі класичного банківського кредитування. Для цієї категорії підприємців важливо отримати не лише доступ до капіталу, а й зрозумілі правила, професійний супровід та можливість швидко отримати консультацію тоді, коли вона справді необхідна.
Не менш важливим напрямом роботи для банку залишається підтримка ветеранів як майбутніх роботодавців. Кожен успішний ветеранський бізнес — це не лише стабільний дохід для його засновника. Це нові робочі місця, податкові надходження та розвиток місцевих громад.
Саме тому сьогодні все більше говорять не лише про підтримку ветеранів, а й про їхній внесок у майбутнє української економіки.
«Ветеранський бізнес стане одним із головних фундаментів внутрішньої економіки України. Це сотні тисяч нових робочих місць від людей, які пов’язують своє майбутнє саме з Україною. Ветерани не вивезуть капітал за кордон – вони інвестуватимуть у свої громади, сплачуватимуть податки на місцях і стимулюватимуть розвиток українського виробництва. Фактично вони поступово перетворяться з отримувачів державної підтримки на потужних донорів економіки», – вважають у банку.
Водночас повноцінне формування ветеранської економіки потребує не лише активності бізнесу чи банківського сектора. На думку Ощаду, наступним кроком має стати вдосконалення державної політики.
Зокрема, одними з найбільш ефективних інструментів могли б стати податкові стимули для ветеранських стартапів у перші роки після запуску. Не менш актуальним залишається питання страхування воєнних ризиків для підприємств, які працюють у прифронтових регіонах. Це дозволило б значно активніше розвивати бізнес саме там, де він найбільше потрібен для економічного відновлення країни.
Водночас міжнародні партнери могли б зосередитися не лише на фінансуванні, а й на довгострокових програмах бізнес-освіти, менторства та підтримки виходу українських ветеранських компаній на зовнішні ринки.
«єРобота»: результати ветеранського напряму через Ощадбанк
Як уповноважений державний банк, Ощадбанк реалізує ветеранський напрям програми «єРобота».
Станом на середину червня 2026 року:
- погоджено 1,35 млрд грн грантів;
- фактично виплачено 1,15 млрд грн;
- підтримано 2400 ветеранів та членів їхніх родин;
- реалізація проєктів дозволить створити понад 5000 нових робочих місць.
Окремою темою для Ощадбанку залишається повернення ветеранів до роботи всередині великих компаній. У банку переконані, що реінтеграція ветеранів – це не соціальна місія, а інвестиція в людський капітал.
«Втрачати досвідчених працівників через відсутність якісної адаптації – означає втрачати компетенції та зазнавати прямих економічних збитків. Саме тому роботодавцям варто впроваджувати програми наставництва, допомагати ветеранам оновлювати професійні навички, адаптувати робочі місця до потреб людей з інвалідністю, навчати команди правильній взаємодії та забезпечувати гнучкий графік у перші місяці після повернення», – наголошують в Ощадбанку.
У банку переконані, що саме поєднання якісної реінтеграції, доступу до фінансування та професійної підтримки створює умови, за яких ветеранський бізнес перестає бути винятком і стає природною частиною української економіки. Саме такою, на думку Ощадбанку, має стати ветеранська економіка вже найближчими роками.
Через п’ять років успіх ветеранської економіки визначатиметься не кількістю окремих програм підтримки, а реальними економічними показниками. У банку вважають, що понад 60% ветеранів після повернення зі служби мають бути або успішно працевлаштованими, або вести власну справу. Частка ветеранського бізнесу у валовому внутрішньому продукті країни має досягти 5–7%, а українські ветеранські бренди – впевнено працювати не лише на внутрішньому ринку, а й експортувати свою продукцію в різні країни світу. Саме такий підхід, переконані в Ощадбанку, дозволить перетворити ветеранське підприємництво на один із драйверів повоєнного відновлення України.