© EPA/WILL OLIVER Журналісти дослідили понад 20 тисяч транзакцій Трампа, виявивши цікаву закономірність.
Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп минулого року опублікував у своїй соціальній мережі Truth Social новину про «дуже вагомі й захопливі події». Компанія Nvidia, один із провідних світових виробників мікросхем, оголосила про наміри побудувати в Америці суперкомп’ютери для потреб штучного інтелекту.
«Усі необхідні дозволи для Nvidia та аналогічних фірм будуть оперативно оформлені та надані в найкоротші терміни», — пообіцяв Трамп у своєму пості від 15 квітня 2025 року, звертаючись до своєї аудиторії, що налічує понад дев’ять мільйонів підписників.
Проте президент не згадав, що за кілька днів до цього він придбав акції Nvidia на суму від 200 до 500 тисяч доларів.
Розслідування, проведене CNN, виявило, що Трамп рекомендував у Truth Social понад 20 компаній невдовзі після того, як придбав їхні акції. У деяких випадках він одночасно анонсував урядові рішення, які потенційно могли принести вигоду компаніям, у які він щойно інвестував.
У Білому домі рішуче спростовують будь-які звинувачення у використанні Трампом своєї посади для особистого збагачення. Там наголошують, що всі операції з цінними паперами здійснюються незалежними фінансовими менеджерами, і ні президент, ні члени його родини не мають контролю над тим, які саме акції купуються чи продаються.
Речниця Білого дому Анна Келлі заявила:
«Активи президента Трампа знаходяться на повністю дискреційних рахунках, якими управляють незалежні сторонні фінансові установи. Президент Трамп діє виключно в інтересах американського народу — саме тому американці переконливо переобрали його, попри роки брехні та безпідставних звинувачень з боку фейкових ЗМІ щодо нього та його бізнесу. Жодного конфлікту інтересів не існує».
Втім, на відміну від багатьох попередніх президентів США, Трамп не передав свої активи до «сліпого трасту». Це означає, що він може бути в курсі того, які саме акції купують або продають його фінансові консультанти.
Водночас, невідомо, чи був він обізнаний про конкретні придбання в моменти публікації повідомлень про відповідні компанії.
Хоча Трамп підтримує ідею заборони торгівлі цінними паперами для членів Конгресу, він різко критикує спроби запровадити подібні обмеження для президентів.
«Це справжня етична катастрофа», — зазначив старший науковий співробітник Інституту Катона Ден Грінберг, який під час першого президентського терміну Трампа обіймав посаду радника з питань політики у Міністерстві праці США.
Трамп одночасно дуже активно використовує соціальні мережі та торгує акціями. Минулого року він опублікував понад 6 тисяч дописів у Truth Social, регулярно висловлюючись щодо великих американських корпорацій.
За той самий період його фінансові менеджери здійснили понад 20 тисяч угод з купівлі або продажу акцій.
Жодних доказів того, що Трамп цілеспрямовано писав про компанії для підвищення вартості власного портфеля, CNN не виявила.
Більшість біржових операцій президента не супроводжувалися відповідними повідомленнями в соціальних мережах. Водночас, журналісти виявили десятки випадків, коли Трамп позитивно відгукувався про компанії, не повідомляючи підписникам про своє нещодавнє придбання їхніх акцій.
Журналісти CNN використали технології штучного інтелекту для зіставлення бази дописів Трампа у Truth Social з повним переліком його біржових угод, оприлюднених у щорічній фінансовій декларації. Алгоритм шукав випадки, коли в повідомленнях згадувалися компанії, акції яких президент нещодавно купував або продавав.
Після цього журналісти вручну перевірили сотні позначених алгоритмом публікацій для підтвердження їхньої актуальності.
Аналіз показав, що Трамп щонайменше 44 рази купував акції 21 різних компаній менш ніж за тиждень до того, як публічно позитивно згадував ці компанії, їхніх керівників або продукцію в Truth Social.
У багатьох випадках це були власні коментарі президента. В інших — він репостив цитати генеральних директорів компаній або поширював посилання на позитивні публікації про них.
Крім того, Трамп здійснював інші покупки акцій незадовго до публікації більш загальних повідомлень про зміни державної політики, які могли б принести користь відповідним компаніям, навіть якщо їхні назви прямо не згадувалися.
Водночас журналісти виявили й протилежні ситуації. Трамп щонайменше 17 разів придбав акції восьми компаній, після чого невдовзі опублікував критичні дописи щодо цих компаній або їхніх керівників.
Організації, що здійснюють громадський контроль за діяльністю влади, заявляють, що поєднання активної торгівлі акціями та регулярних повідомлень президента в соціальних мережах викликає серйозні сумніви щодо можливого конфлікту інтересів — особливо в період, коли Конгрес обговорює, чи мають президенти та законодавці взагалі право торгувати цінними паперами.
Виконувач обов’язків віцепрезидента з питань політики організації Project on Government Oversight Ділан Гедтлер-Годетт назвав поєднання активності Трампа в соціальних мережах і його біржової діяльності класичним прикладом президентського конфлікту інтересів.
«Саме тому ми давно стверджуємо, що державні службовці не повинні торгувати акціями, перебуваючи на посаді. Це повною мірою стосується і президента, який має непропорційно великі повноваження», — прокоментував він.
Навіть якщо Трамп особисто не керує своїми інвестиціями й не прагне свідомо збільшити вартість свого портфеля, за словами Гедтлера-Годетта, сам вигляд потенційних порушень поступово підриває суспільну довіру до обраних посадовців.
Фінансова декларація Трампа, яку минулого місяця оприлюднило Управління урядової етики США, містить інформацію про понад 21 тисячу фінансових операцій, проведених протягом 2025 року.
Переважно це були операції купівлі та продажу акцій. Суми кожної транзакції вказуються не точно, а у вигляді діапазонів.
Портфель акцій президента знаходиться на дискреційних рахунках, які надають брокерським компаніям повне право самостійно здійснювати операції без узгодження з власником.
У заяві представника Trump Organization наголошується:
«Ні президент Трамп, ні члени його родини, ні Trump Organization не беруть участі у виборі, затвердженні чи управлінні конкретними інвестиціями. Вони не отримують попередньої інформації про майбутні операції й не впливають на інвестиційні рішення чи управління портфелем».
Водночас, спосіб управління активами Трампа суттєво відрізняється від практики його попередників.
Усі президенти США щонайменше за останні п’ять десятиліть, які володіли окремими компаніями або акціями, передавали свої активи до «сліпого трасту», що позбавляло їх відомостей про конкретний склад інвестицій. Трамп відмовився від такої практики.
Натомість він передав свої активи до трасту, довіреною особою якого став його син Дональд Трамп-молодший.
Це означає, що хоча президент формально не може давати вказівки купувати чи продавати конкретні акції, він знає, якими саме активами володіє, і регулярно звітує про них у своїх фінансових деклараціях.
Юрист Ден Грінберг вважає, що використання дискреційних рахунків «не може слугувати виправданням», оскільки це все одно не є справжнім «сліпим трастом».
Журналісти CNN встановили, що збіг між купівлею акцій та публікаціями Трампа почався ще до його вступу на президентську посаду. Так, 6 січня 2025 року Трамп придбав акції US Steel щонайменше на 1 000 доларів.
Того ж дня він написав у Truth Social, що заплановані ним мита «зроблять компанію значно прибутковішою та ціннішою».
«Хіба не було б чудово, якби U.S. Steel — колись найбільша компанія у світі — знову очолила шлях до величі? Це може статися дуже швидко!» — написав Трамп.
Водночас CNN зазначає, що не змогла встановити, що сталося раніше того дня — купівля акцій чи сама публікація.
Tesla була серед улюблених компаній Трампа
Однією з компаній, акціями якої Трамп торгував найчастіше, стала Tesla.
Протягом року він понад 50 разів купував акції цієї компанії, інвестувавши щонайменше 4 мільйони доларів, хоча іноді також продавав частину паперів.
Декілька таких покупок — загальною вартістю щонайменше 17 тисяч доларів — були здійснені лише за кілька днів до того, як Трамп опублікував відео із собою та генеральним директором Tesla Ілоном Маском, які оглядали автомобілі Tesla неподалік Білого дому.
У своїх повідомленнях президент також позитивно висловлювався про плани компанії розширювати виробництво в Сполучених Штатах.
Однак уже влітку відносини між Трампом і Маском різко погіршилися.
Президент почав заявляти, що його адміністрація може скоротити державні субсидії для Tesla, а також навіть публічно припустив можливість депортації Маска.
Попри це, Трамп не припинив купувати акції Tesla. Більше того, 23 липня він здійснив одну з найбільших інвестицій року, придбавши акції компанії на суму від 500 тисяч до 1 мільйона доларів.
Вже наступного дня президент опублікував допис, у якому фактично закликав припинити конфлікт із Маском.
«Усі говорять, що я знищу компанії Ілона, забравши частину або навіть усі великі державні субсидії, які вони отримують. Це неправда! Я хочу, щоб Ілон і всі компанії нашої країни ПРОЦВІТАЛИ — причому процвітали як ніколи раніше!»
Один пост — одразу про кілька компаній
Іноді Трамп купував акції одразу кількох компаній, які згодом згадував в одному повідомленні.
Так, 10 березня він придбав акції: GE Aerospace, Eli Lilly та Apple, витративши на кожну компанію від 15 до 50 тисяч доларів.
Через два дні він опублікував у Truth Social допис із цитатою матеріалу Fox News, де всі три компанії згадувалися як приклад інвестицій у виробництво на території США.
Водночас того самого дня Трамп придбав акції ще понад 300 компаній.
Через настільки значний обсяг біржових операцій журналісти CNN зазначають, що неможливо стверджувати, ніби всі покупки були безпосередньо пов’язані з його публікаціями.
Не лише великі технологічні компанії
Трамп активно торгував не лише акціями технологічних гігантів. Наприклад, 31 липня він придбав акції мережі магазинів одягу American Eagle Outfitters на суму від 15 до 50 тисяч доларів.
Через чотири дні президент похвалив рекламну кампанію бренду за участю акторки Сідні Свіні, яка саме тоді викликала бурхливі дискусії у соціальних мережах.
«Сідні Свіні, зареєстрована республіканка, зараз має НАЙГАРЯЧІШУ рекламу. Це реклама American Eagle, і джинси буквально змітають із полиць. Успіхів тобі, Сідні!» — написав Трамп.
Втім, далеко не всі компанії, акції яких він купував, отримували від нього позитивні оцінки.
Наприклад, президент неодноразово купував акції Comcast, після чого публікував дописи, у яких називав компанію «Concast» та різко критикував її телеканали NBC і MSNBC.
“Плазування найвищого ґатунку”: Трамп кепкував із Цукерберга та Безоса, які “цілували йому дупу”
Аналогічно він придбав акції Microsoft щонайменше на 1,3 мільйона доларів, а вже через кілька днів розкритикував компанію за те, що вона взяла на роботу колишню посадовицю адміністрації Джо Байдена.
В інших випадках Трамп публікував повідомлення, пов’язані з компаніями, акції яких він нещодавно придбав, або з їхньою продукцією, не називаючи самі компанії безпосередньо.
Так, 18 серпня він купив щонайменше на 250 тисяч доларів акцій двох оборонних підрядників, які виробляють компоненти для винищувача F-22 Raptor — RTX і Boeing, а також щонайменше на 100 тисяч доларів акцій третьої компанії, Northrop Grumman.
Того ж дня він продав щонайменше на 100 тисяч доларів акцій головного підрядника програми F-22 — Lockheed Martin.
Через кілька днів Трамп опублікував відео з F-22 Raptor, назвавши його «найвеличнішим і найкрасивішим винищувачем, який будь-коли створювали».
Трамп підтримує заборону торгівлі акціями для Конгресу, але не для президента
Трамп заявляв, що підтримав би законопроєкт, який забороняє членам Конгресу торгувати акціями. Водночас він виступає проти ширшої ініціативи, яка поширювала б такі ж обмеження на президента та віцепрезидента.
Після того, як сенатор-республіканець Джош Гоулі минулого року приєднався до демократів і підтримав законопроєкт про заборону торгівлі акціями як для законодавців, так і для президента, Трамп різко розкритикував його.
«Не думаю, що справжні республіканці хочуть бачити, як їхнього президента, який досяг безпрецедентного успіху, ПЕРЕСЛІДУЮТЬ через примхи другорядного сенатора на ім’я Джош Гоулі!» — написав він.
Останніми місяцями члени Конгресу обговорюють більш обмежені законопроєкти, які заборонятимуть торгувати акціями лише законодавцям, але не президенту.
Виконавчий директор Transparency International US Гері Калман нагадав, що попередні президенти США намагалися уникати навіть видимості фінансового конфлікту інтересів.
Зокрема, Джиммі Картер добровільно передав свою арахісову ферму до «сліпого трасту», хоча закон прямо цього не вимагав.
«Той факт, що ми фактично звільнили від обмежень єдину людину, яка не може самоусунутися від конфлікту інтересів, має бути величезним попереджувальним сигналом. Цю прогалину необхідно закрити», — сказав Калман.