В Україні вводяться стягнення для колекціонерів, які зберігали незареєстровані культурні надбання або утримували музейні предмети в невідповідних умовах. Це передбачено новим законопроєктом №15436, який регулює Музейний фонд України. Вперше у документі з’являється поняття колекціонера, якому дозволено зберігати предмети історичної ваги у власній оселі. Які нововведення пропонують народні депутати для охорони культурних цінностей?
Законопроєкт щодо штрафів для колекціонерів та захисту культурних надбань оприлюднено на сайті Верховної Ради 21 липня, як повідомляє видання “Судово-юридична газета”. Якщо народні обранці підтримають цей нормативно-правовий акт, то за недотримання правил збереження культурних артефактів можлива їхня конфіскація та накладення штрафу до 17 000 гривень. Крім того, в Україні буде створено реєстр культурних цінностей, а предмети, внесение до нього, регулярно перевірятиме спеціальна комісія.
Штрафи для колекціонерів — законопроєкт про культурні цінності
Законопроєкт щодо культурних надбань вносить корективи до Закону України “Про музеї та музейну справу”, а також до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Авторами документа є народні депутати Микита Потураєв, Ярослав Юрчишин та Олег Бондаренко. У пояснювальній записці зазначено, що метою є посилення захисту культурної спадщини шляхом упорядкування недержавної частини Музейного фонду та сприяння розвитку приватного колекціонування. Окремо виділено пункт про відповідальність за порушення законодавчих вимог: доповнено статтю 92 КУпАП.
Відео дня
Покарання за незареєстровані артефакти:
- за реалізацію, набуття та передачу в дар незареєстрованих археологічних знахідок — штраф від 3 400 до 6 800 гривень та конфіскація;
- за повторне скоєння такого ж правопорушення протягом року — штраф від 6 800 до 13 600 гривень та конфіскація.
Покарання за неналежне зберігання, що призвело до пошкодження чи втрати цінного експоната:
- штраф від 2 500 до 17 000 гривень.
Штрафи для колекціонерів — яке покарання у законопроєкті про культурні цінності Фото: Скриншот Реєстр культурних цінностей — конфіскація та незареєстровані артефакти
Законопроєкт містить низку новацій, на які звернули увагу експерти порталу СЮГ. Одна з ключових — народні депутати вперше дають визначення поняттю “колекціонер”. Документ встановлює, що це особа, яка законно володіє культурними цінностями та дотримується законодавчих вимог щодо їхнього зберігання, набуття тощо. Окремо наголошується, що держава заохочуватиме приватне колекціонування, яке формуватиме недержавну складову Музейного фонду.
Від колекціонерів та приватних музеїв вимагатиметься документальне підтвердження законності придбання предметів колекції, як це зазначено в законопроєкті. Однак, за відсутності такого документа, буде можливо подати спеціальну “Декларацію про добросовісне володіння культурними цінностями”: форма декларації буде затверджена Кабінетом Міністрів. Право на подання такої декларації матиме громадянин, який зберігав відповідний предмет щонайменше п’ять років, сумлінно дбаючи про його збереження від пошкоджень та втрати.
Крім того, усі предмети, що перебувають у приватних музеях та у колекціонерів, будуть заноситися до спеціального реєстру культурних цінностей. Також експерти проводитимуть регулярні перевірки щодо відповідності умов зберігання. У випадку виявлення неналежних умов, предмет може бути тимчасово передано до державного музею до моменту усунення власником недоліків, як це пропонують народні депутати.
Варто зазначити, що видання “Фокус” раніше писало про культурні цінності, які було повернуто в Україну за сприяння західних партнерів. У 2024 році пресслужба Міністерства культури інформувала про вивезення зловмисниками до Нідерландів артефактів римської доби та середньовіччя. Правоохоронні органи Нідерландів затримали контрабанду та повернули ці предмети.
Нагадаємо, у 2023 році Офіс генерального прокурора повідомляв про затримання “чорного археолога”, який виявив скарб III століття і продав його за 590 тис. гривень.