Сума зобов’язань Києва за індикаторами Плану України перед ЄС становить 7,35 мільярда євро – фахівці

“>

Фото: https://www.facebook.com

Число невиконаних своєчасно показників Плану України, з якими пов’язана фінансова допомога Європейського Союзу за програмами Ukraine Facility та частково Ukraine Support Loan, невпинно зростає, досягнувши сукупної “вартості” 7,35 мільярда євро, як зазначено у липневому Моніторингу виконання програми МВФ та допомоги ЄС від консорціуму аналітичних центрів RRR4U.

“Заборгованість за виконання показників — це певна делікатна проблема: вона дедалі більше накопичується, і наразі це може обійтися нам приблизно в 7,4 мільярда євро”, — повідомила на презентації Моніторингу експертка проєктів DiXi Group Альона Корогод.

Згідно з презентацією, залишаються невиконаними 8 зобов’язань на 2025 рік загальною “вартістю” 1,93 мільярда євро, серед яких — законодавчі зміни щодо державної служби (законопроєкт № 13478-1); проведення наступної Національної оцінки ризиків; оцінка та, за потреби, зміни для розмежування PSO від non-PSO у державних компаніях (№ 13620); скасування мораторію на дію закону про державну допомогу (№14345); покращення дозвільних процедур для інвестицій у відновлювальну енергетику (№ 14271); призначення оператора ринку електроенергії та визначення особливого статусу НКРЕКП.

Окремо Корогод зосередилася на показнику 4.3 щодо збільшення штату ВАКС, оскільки терміни його виконання прострочені вже більш ніж на рік, що ставить під загрозу безповоротну втрату фінансування у розмірі 280 мільйонів євро.

Водночас колишній віцепрем’єр-міністр з питань європейської інтеграції Тарас Качка запевнив, що ці кошти будуть отримані, адже зобов’язання перебувають на стадії виконання, а затримки мали об’єктивні причини, зокрема через завищені вимоги до відбору, погоджені донорами.

За словами експертки DiXi Group, з першого кварталу 2026 року не виконано 4 показники сукупною вартістю 2,3 мільярда євро: запуск та експлуатація інформаційної системи управління людськими ресурсами; законодавство щодо спрощених процедур банкрутства для мікро-, малих та середніх підприємств (№ 15024); запровадження прозорого відбору прокурорів на керівні посади (№ 15343) та Стратегія впровадження принципів циркулярної економіки та план заходів з її реалізації.

Корогод уточнила, що інформаційна система управління людськими ресурсами вже функціонує, проте необхідно переконатися в повному виконанні цього показника; законопроєкти підготовлені, але потребують ухвалення; проєкт документа щодо Стратегії впровадження принципів циркулярної економіки та плану заходів з її реалізації вже пройшов громадські обговорення, але ще не затверджений.

Також у першому кварталі 2026 року існував показник 9.3 щодо розподілу повноважень між рівнями публічного управління, однак його було перенесено.

“Переходячи до ближчих термінів. Другий квартал 2026 року також завершився, і тут ми маємо щонайменше сім невиконаних показників, які наразі коштують нам 3,12 мільярда євро”, — продовжила експертка.

Вона зазначила, що додатково до них є ще чотири інвестиційні показники: у сферу освіти від 300 мільйонів євро, у сферу охорони здоров’я від 200 мільйонів євро, на житло для ветеранів від 200 мільйонів євро та 5% грантової підтримки на відновлення громад, проте тривають тривалі дискусії щодо правильного підрахунку їх виконання.

Провідна експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій додала, що ситуацію з виконанням показників погіршила також зміна уряду, адже в результаті всі урядові законопроєкти, які не пройшли перше читання, були відкликані, хоча включення деяких із них було умовою Плану України.

“Насправді, якщо поглянути на карту (виконання показників), ситуація видається дуже-дуже сумною, оскільки, якщо згадати наші перші Моніторинги виконання, усі показники були зеленими, тобто виконані вчасно, потім почали з’являтися трохи жовті — виконані із запізненням. Зараз же карта виглядає як ялинка: тут просто різнокольорові ці всі прикраси”, — констатувала Корогод.

Бетлій наголосила, що таке накопичення невиконаних показників є небезпечним, тому що в третьому-четвертому кварталі цього року необхідно виконати ще близько півсотні показників: їхня кількість зросла у зв’язку з новим фінансуванням за Ukraine Support Loan у розмірі 8 мільярдів євро цього року.

Корогод нагадала, що під час перегляду Плану України, завершеного наприкінці липня, було додано 27 показників, з яких 10 вимагатимуть законодавчих рішень, а загальна їхня кількість зросла до 173 зі 146.

“Усі фінальні реформи мають бути завершені до третього кварталу 2027 року, оскільки Україна ще має відзвітувати за виконання реформ останнього кварталу і встигнути отримати фінансування до кінця 2027 року”, — зазначила експертка DiXi Group.

Однак Тарас Качка, призначення якого представником України в ЄС очікується найближчим часом, закликав не драматизувати ситуацію та висловив переконання, що всі зобов’язання будуть виконані.

“Якби світ слухав експертів, ми б вимерли, як динозаври. Тому що ваша перспектива завжди скептична: там пропустили, там щось не вийшло, ще щось… Все буде добре, бо так було і раніше”, — зазначив колишній віцепрем’єр-міністр.

Він наголосив, що всі показники до цього були виконані, все фінансування від ЄС отримане, бо завжди вдавалося домовитися та узгодити спірні пункти.

“І в цьому аспекті ми нічим не відрізняємося від жодної держави-члена Європейського Союзу. Тому що в них логіка така сама: механізм фінансування — це завжди гроші в обмін на реформи і завжди є певне оновлення, калібрування, що працює, що не працює”, — пояснив Качка.

“Насправді весь попередній досвід свідчить про те, що якими б не були дедлайни і складні показники, вони все одно виконуються. Навіть якщо з певним запізненням, але все одно по суті виконуються”, — підсумував він.

 

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *