Колишній очільник Міністерства внутрішніх справ України та новопризначений секретар Ради національної безпеки і оборони Ігор Клименко постає перед звинуваченнями у плагіаті докторської дисертації. Автори спеціалізованого дослідження стверджують, що в його науковій роботі виявлено численні випадки неправомірних запозичень із праць науковців з Росії, Білорусі та України. Деякі фрагменти, на їхню думку, можуть вказувати не лише на копіювання текстів, а й на можливу фальсифікацію результатів досліджень.
Зокрема, як повідомляє незалежне білоруське видання “Радіо Свобода”, посилаючись на дані українського сервісу “Плагіат та фальсифікація в наукових роботах”, експерти виявили плагіат на 51 зі 414 сторінок докторської дисертації Ігоря Клименка. Це становить приблизно 12% основного тексту роботи.
Йдеться про дисертацію “Теорія і практика психологічного забезпечення професійної підготовки поліцейських”, яку Ігор Клименко успішно захистив у Харківському національному університеті внутрішніх справ у травні 2019 року. На той час він уже обіймав посаду керівника Національної поліції України.
Творці дослідження стверджують, що під час аналізу дисертації були виявлені текстові збіги щонайменше з сімома науковими працями. Серед них — п’ять робіт російських авторів, одна стаття білоруської дослідниці та одна праця українського науковця. У багатьох випадках, як зазначають аналітики, автор належним чином не посилався на першоджерела. Частину текстів було перекладено українською мовою, змінено окремі слова чи словосполучення, однак структура, логіка викладу думок і навіть авторські висновки залишилися незмінними.
Відео дня
Одним із найвиразніших прикладів автори називають статтю білоруської дослідниці Наталії Савлакової “Часова перспектива особистості: теоретичний аналіз проблеми”, опубліковану ще у 2010 році. Ця праця загалом включена до списку використаних джерел дисертації Клименка, проте в самому тексті вона не згадується. На думку дослідників, значна частина матеріалу була фактично переписана. Вони навіть відзначили однакову послідовність абзаців, ідентичний порядок викладу та майже тотожні формулювання.
Також експерти ідентифікували ознаки буквального перекладу. Наприклад, російський вираз “смысл настоящего момента” у дисертації трансформувався у “зміст справжнього моменту”, тоді як коректним українським відповідником є “сенс теперішнього моменту”.
Ігоря Клименка звинуватили у плагіаті докторської дисертації Фото: З відкритих джерел
Згідно з даними авторів аналізу, ще одним джерелом запозичень стала кандидатська дисертація російського психолога Вадима Кисельова, присвячена антикорупційній поведінці співробітників державних установ. Дослідники стверджують, що Клименко переписав окремі уривки, замінивши в них словосполучення “сотрудник государственной организации” на “працівник поліції” або “курсант”.
Такі зміни, як зазначають творці сервісу, подекуди призводили до явних помилок. В одному з фрагментів після механічної заміни слів виникла ситуація, коли курсант нібито міг використовувати свою посаду для особистої вигоди, хоча курсанти не обіймають посад і не мають відповідних службових повноважень. Аналітики розцінюють це як приклад формального редагування чужого тексту без його осмислення.
Ігоря Клименка звинуватили у плагіаті докторської дисертації Фото: З відкритих джерел
Ще один приклад стосується так званої авторської методики оцінки антикорупційної поведінки поліцейських. За висновками дослідників, її основу майже повністю склали матеріали російського автора. На їхню думку, зі шістнадцяти запитань лише чотири були додані самим Клименком, тоді як решта повторювали зміст уже опублікованої роботи.
Серед іншого, аналітики звернули увагу на статтю російського професора Андрія Караяні про психологічну модель службової діяльності. За їхніми словами, на її основі фактично була написана одна з наукових статей Ігоря Клименка, яка згодом увійшла до докторської дисертації. Автори дослідження відзначають, що текст майже повністю відтворює російський оригінал. Водночас до нього були додані лише окремі фрази на кшталт “на нашу думку”, “виокремлені нами елементи” або “ми вважаємо”, які створювали ілюзію власного авторства.
У цій же статті дослідники звернули увагу на ще одну деталь. До переписаного тексту автор додав приклад про незаконний видобуток бурштину на Сумщині. Автори аналізу наголошують, що в цьому регіоні такого явища ніколи не спостерігалося.
Інший блок зауважень стосується статистичних даних. Зокрема, дослідники порівняли результати, представлені в дисертації Клименка, з показниками, раніше опублікованими білоруською науковицею Наталією Алексєєнко. За їхніми словами, середні значення, статистичні коефіцієнти та інші числові показники виявилися майже ідентичними, хоча дослідження стосувалися різних груп осіб, різної кількості респондентів і проводилися в різних країнах.
Ігоря Клименка звинуватили у плагіаті докторської дисертації Фото: З відкритих джерел
Крім того, авторами дослідження було перевірено низку наукових статей Ігоря Клименка, опублікованих до захисту докторської дисертації. Зрештою, вони дійшли висновку, що частина цих робіт також містить масштабні текстові запозичення без належного оформлення посилань. Саме ці статті згодом стали підґрунтям для окремих розділів докторської дисертації.
Натомість “Радіо Свобода” нагадало, що тема академічної доброчесності українських високопосадовців вже неодноразово ставала об’єктом громадських розслідувань. Раніше активісти повідомляли про плагіат у наукових роботах колишнього прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, ексміністрів освіти Станіслава Ніколаєнка, Лілії Гриневич, Сергія Шкарлета та чинного міністра освіти і науки Оксена Лісового. Однак, серед зазначеного списку, Сергій Шкарлет залишається єдиним високопосадовцем, який залишив свою посаду після оприлюднення інформації про плагіат.
На момент підготовки матеріалу Ігор Клименко публічно не надавав коментарів щодо висновків дослідження та звинувачень, оприлюднених авторами сервісу “Плагіат та фальсифікація в наукових роботах”.
Нагадаємо, 17 липня президент України Володимир Зеленський повідомив, що колишній глава Міністерства внутрішніх справ Ігор Клименко обійме посаду секретаря Ради національної безпеки та оборони.
Вже 3 серпня стало відомо, що Рустема Умєрова, який раніше займав посаду в РНБО, призначать очільником Служби зовнішньої розвідки України.