Поїздки на джипах у Карпатах завдають значної шкоди унікальним біосистемам – альпійським та субальпійським пасовищам, які розвивалися в умовах ізоляції високогір’я протягом століть.
За інформацією Укрінформу, про це повідомив Сергій Хара, фахівець із біорізноманіття громадської організації “Greenpeace Україна”, під час ефіру на Українському радіо.
Згідно з його словами, джипінг не тільки псує естетичний вигляд, але й руйнує саму природу та неповторні екосистеми.
“В умовах війни довкілля й так зазнає величезних ушкоджень. Ситуація ускладнюється тим, що водії джипів та туристи пересуваються територіями, які часто перебувають під захистом закону”, – зазначив Хара.
Водночас він наголосив, що простого ухвалення закону про заборону джипінгу недостатньо. “Це складний процес. Наступний етап – забезпечення дотримання цього закону. Для цього існують відповідні служби, які повинні контролювати виконання законодавства. На природоохоронних територіях діє служба державної охорони. В Україні існує 11 категорій природоохоронних територій. Найвищий статус мають біосферні заповідники, природні заповідники та національні парки. Служба державної охорони має затримувати порушників, проводити роз’яснювальну роботу, оформляти протокол про порушення природоохоронного законодавства та передавати його до поліції. Штрафи служба державної охорони виписувати не може”, – пояснив еколог.
За його словами, для запобігання джипінгу в Карпатах необхідне регулярне патрулювання. Це першочерговий крок. Також слід встановлювати фізичні бар’єри на в’їздах, щоб обмежити доступ. Другим кроком є спільні операції із залученням правоохоронних органів.
Експерт зазначив, що високогір’я містить цінні та рідкісні екосистеми – альпійські та субальпійські луки. “Джипінг легко руйнує ці екосистеми, які формувалися в умовах ізоляції на високогір’ї протягом сотень років. Вони надзвичайно чутливі до стресу та руйнування навіть від звичайної присутності людей. Ґрунт у Карпатах утворюється дуже повільно. Плодородний ґрунт може формуватися 100-300 років. На високогір’ї бракує джерел поживних речовин, необхідних для формування ґрунту. Тому рослинний покрив там розвивається дуже повільно”, – констатував він.
Еколог додав, що джипи, руйнуючи ґрунтовий та рослинний покрив, який сприяє утриманню вологи в ґрунті, дозволяють воді безперешкодно і дуже швидко стікати. Таким чином, вода не затримується на високогір’ї і стрімко стікає вниз.
На його переконання, у вирішенні проблеми джипінгу важливу роль мають відігравати місцеві органи самоврядування.
“Люди займаються цим бізнесом заради заробітку. Однак вони поки що не відчувають негативних наслідків цього бізнесу, зосереджуючись виключно на фінансовій вигоді. Ми всі живемо в єдиному світі, і те, як кожен із нас ставиться до довкілля, впливатиме на нас і на наших дітей у майбутньому. У контексті джипінгу необхідна комплексна робота місцевих органів влади, поліції, служби державної охорони та активістів серед самих джиперів”, – переконаний Хара.
Він підкреслив, що наразі штраф за проїзд легковим транспортом становить 550 гривень за кожні 100 метрів, подолані територією природно-заповідного фонду. Для квадроцикла штраф дещо перевищує 1000 гривень за кожні 100 метрів. Це такса за сам факт проїзду. Окремо може бути нарахована плата за пошкодження ґрунтового покриву, знищення рослин чи тварин.
“Зрештою, сума стає значною, яку порушник зобов’язаний сплатити за своє правопорушення. Багато підприємців не сплачують податки з отриманих доходів. При цьому їхні прибутки досить високі”, – зазначив еколог.
Незаконний джипінг завдав заповідним територіям України близько ₴1,4 мільярда збитків
За його словами, якщо ви стали свідком незаконного джипінгу, ви можете зробити фото- або відеофіксацію, поспілкуватися з особою. “Можна зафіксувати номерні знаки, позначити геолокацію та надати цю інформацію до поліції”, – додав Хара.
Як повідомляв Укрінформ, орієнтовний розмір збитків, завданих незаконним проїздом транспортних засобів територіями природно-заповідного фонду України у 2026 році, становить приблизно 1,4 мільйона гривень.
Фото: Національний природний парк “Синевир”