Чи взагалі можливо дронами полювати на пускові балістичних ракет “Искандер”
DEFENSE EXPRESS [email protected] 06 серпня 2026, 18:59 795
“Бастион-М” перед знищенням
Поки Україна на отримала власні балістичні ракети головним інструментом протидії залишаються дрони, але на скільки успішне їх застосування та від чого залежить
Чим саме можливо знищувати пускові установки ОТРК “Искандер” для України одне з найболючіших питань, бо серед реально необхідного арсеналу фактично є лише дрони.
Справа в тому, що у питанні “полювання на пускові” головну роль відіграє визначення точних координат цілі та мінімальний час, який є для її знищення. Бо мова йде про хвилини.
Rolls-Royce створить для німецького безпілотного винищувача двигуни, що натякає на розв’язання проблеми з Францією
Для запуску першої балістичної ракети 9М723 з пускової 9П78-1 з маршу необхідно до 16 хвилин. Якщо вона вже на позиції – до 4 хвилин. Загальний час перебування на позиції – до 20 хвилин. Тобто після запуску другої ракети пускова ОТРК “Иснкадер” полишає позицію протягом кількох хвилин.
9П78-1 ОТРК “Искандер”
В теорії, якщо зафіксувати зупинку та початок переведення у бойове положення пускової, то при наявності власних готових пускових балістичних ракет стає можливо знищити ціль. Якщо ж зафіксовано лише сам момент пуску, після чого вже запускається власний “ланцюг ураження”, то така контрбатарейна боротьба із застосуванням власного ОТРК стає безпорадною, бо ворожа пускова вийде з під удара раніше.
У будь-якому випадку балістичні ракети власного виробництва поки, за наявною інформацією, ще не в серійному виробництві. Американські ATACMS були передані у гомеопатичній кількості, а через війну проти Ірану США нібито залишилися майже без балістичних ракет, тому очікувати на додаткові не варто.
ATACMS
Крилаті ракети, які доступні Україні, не можуть бити по рухомих наземних цілях. Також про таку опцію нічого не відомо і у ракето-дронах. Саме тому з усіх засобів залишаються лише дрони у категорії баражуючих боєприпасів та middle strike.
Більше того, такі засоби вже й застосовувались. Наприклад, в ніч на 6 липня 2026 року бійці 413-го полку СБС “Рейд” знищили на Брянщині пускову установку С-400, яка, скоріш за все, була залучена до ударів по Україні ракетами РМ-48У.
У ніч на 24 березня 2026 року бійці ГУР МОУ успішно знищили пускову гіперзвукових ракет “Бастион-М”.
Логічним недоліком використання дронів є їх мала швидкість, тобто значний час їх польоту до цілі. Умовно, якщо пуск балістичної ракети здійснюється на дальності 100 км від лінії фронту, а українській дрон стартує з аналогічної глибини, то він дістанеться району цілі приблизно через годину. Водночас, якщо забезпечується зв’язок з оператором, є можливість довести дрон до оновленого місцеположення пускової, переміщення якої має відстежуватись.
Також є можливість уражати пускові балістичних ракет, які заходяться в укриттях. Таке ураження здійснили Сили спеціальних операцій Збройних Сил України у ніч на 28 квітня.
А у вересні 2025 року був завданий надуспішний удар по місцю дислокації ОТРК “Искандер” на полігоні “Молькино” у Краснодарському краї, коли було спалено шість машин комплексу.
Тобто в одному випадку необхідно передрікати час та місце пуску чи висування ОТРК, або фіксувати пуск і з годину розвідувальними засобами супроводжувати ціль. Або забезпечувати цілодобове баражування засобів ураження та розвідки у визначених районах. У іншому – відстежувати місце, куди ворог ховає свої засоби.
При цьому в обох випадках все “зав’язується” на розвідку, а також можливість подолання українськими дронами протиповітряної оборони противника. Але загалом успішні випадки є, а значить практика буде масштабуватись, а тактика – відточуватись.
Чи справді у США вже немає антибалістичних ракет до Patriot для України та чи багато для них 300 PAC-3 MSE