Чутки про можливе переоснащення російських фронтових бомбардувальників Су-34 крилатими ракетами Х-101 активно поширюються в мережі. Однак, військові експерти наголошують на низці значних технічних перешкод для такої інтеграції.
Су-34 / Ілюстративне фото / © Вікіпедія
В інформаційному просторі розповсюджується інформація про ймовірне оснащення російських винищувачів-бомбардувальників Су-34 мініатюрною версією стратегічної крилатої ракети Х-101. Цю тезу швидко підхопили пропагандисти Кремля, заявляючи про появу в арсеналі окупантів “унікальних міжконтинентальних літаків”.
Про це повідомляє Defense Express.
Оцінка технічних можливостей
Першоджерелом цих заяв стала публікація Defence Security Asia, яка стверджувала, що Су-34 з трьома додатковими паливними баками може подолати відстань у вісім тисяч кілометрів. Аналітики зазначають, що реальна перегінна дальність цього літака становить сім тисяч кілометрів, і це можливо лише за умови дозаправки в повітрі та повної відсутності бойового навантаження. Сама так звана мініатюрна ракета, за версією закордонних журналістів, повинна мати дальність 5500 кілометрів, що повністю відповідає заявленим характеристикам повноцінної Х-101.
Щодо реальних вагових можливостей, то фронтовий бомбардувальник Су-34 теоретично міг би нести три звичайні ракети Х-101. Кожна з них важить 2,4 тонни і має довжину майже сім з половиною метрів. Їх можна було б розмістити між двигунами та на внутрішніх вузлах під крилами, де зазвичай кріпляться важкі паливні баки ПТБ-3000. Однак, для практичної реалізації такого задуму росіянам довелося б кардинально модифікувати кріплення та демонтувати специфічні пускові пристрої зі стратегічних літаків.
На даний момент військова розвідка та профільні фахівці не фіксують жодних доказів чи навіть натяків на реальні плани противника щодо інтеграції Х-101 на ці літаки. Єдиним сумнівним аргументом прихильників цієї теорії є торішня заява росіян про використання Су-34 для запуску певних далекобійних ракет. Проте, тоді окупанти, ймовірно, застосували нові ракети Х-69, перші підтверджені випадки використання яких були офіційно зафіксовані лише у лютому поточного року.
Плутанина з мініатюрними версіями
Інформація про існування прийнятої на озброєння у 2024 році мініатюрної копії Х-101 з радіусом дії 5500 кілометрів не має жодного реального підтвердження. Експерти припускають, що автори чуток могли сплутати цю міфічну зброю з іншою російською розробкою — крилатою ракетою Х-50, яку вперше публічно представили на початку минулого року. Цей проєкт дійсно розроблявся з використанням технологічних рішень від Х-101, через що в пресі його охрестили її зменшеною копією.
Справжня ракета Х-50 має значно менші габарити: її вага становить 1,6 тонни при довжині близько шести метрів, а заявлена дальність польоту обмежена 1500 км. Її встановлення на платформу Су-34 виглядає технічно більш реалістичним завданням. Однак, за останні три роки не було зафіксовано жодного випадку бойового застосування цієї зброї. Найімовірніше, через брак ресурсів або технічні труднощі російський оборонно-промисловий комплекс був змушений призупинити або повністю згорнути цей проєкт.
Теоретичні загрози та висновки
На підставі наявних фактів, аналітики констатують, що наразі російські бомбардувальники Су-34 не мають жодної технічної можливості нести ані важкі ракети Х-101, ані їхні гіпотетичні зменшені аналоги. Усі розмови про перетворення цих літаків на стратегічні ракетоносці залишаються виключно теоретичними міркуваннями без практичного підґрунтя. Західні та українські фахівці не бачать жодних ознак того, що конструкторські бюро агресора ведуть реальні роботи в цьому напрямку.
Сама ідея такого переобладнання потребує значних фінансових вливань, тривалих інженерних випробувань та створення абсолютно нової системи управління вогнем для тактичної авіації. Окрім механічної адаптації вузлів підвіски, літак повинен отримати відповідне програмне забезпечення для введення польотних завдань у систему наведення стратегічної ракети перед її запуском. Для російської оборонної промисловості, яка зараз працює на межі своїх можливостей для поповнення поточних втрат, реалізація настільки складного проєкту виглядає сумнівною.
Водночас, фахівці застерігають від повного ігнорування подібних загроз. Регулярні успішні атаки українських безпілотників по аеродромах базування Ту-95МС та Ту-22М3 завдають ворогу непоправних втрат. Деградація російської стратегічної авіації, доповнена постійними аваріями через зношеність планерів, неухильно скорочує кількість доступних ракетоносіїв. Якщо ця тенденція збережеться, військове керівництво РФ буде змушене шукати нестандартні шляхи застосування свого ракетного арсеналу.
За таких критичних умов, спроба інтегрувати далекобійні ракети на Су-34 може стати для окупантів не ознакою технологічної переваги, а кроком відчаю задля збереження спроможності завдавати масованих ударів по Україні. Проте, доки подібні розробки існують лише на сторінках азійських медіа та у фантазіях кремлівських пропагандистів, головною реальною загрозою від Су-34 залишаються щоденні пуски керованих авіаційних бомб по прифронтових регіонах.
Нагадаємо, Зеленський поставив Силам оборони завдання знищувати російські пускові установки для зменшення кількості ракетних ударів по Україні. Однак, його виконання є надзвичайно складним через особливості застосування російських ракетних комплексів.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати