“>
Національний банк України з метою підтримки ділової активності збільшив граничні суми для зняття юридичними особами готівки: з гривневих рахунків в межах України та валютних рахунків як в Україні, так і за кордоном – зі 100 тис. грн до 200 тис. грн на добу, а з використанням гривневих корпоративних карток за межами країни – з 17,5 тис. грн на тиждень до 140 тис. грн на календарний місяць.
Як зазначено у прес-релізі НБУ, опублікованому на його вебсайті пізно ввечері у понеділок, також було піднято ліміт для розрахунків за кордоном за товари, роботи та послуги з використанням гривневих корпоративних карток зі 150 тис. грн до 400 тис. грн на календарний місяць, при цьому зберігається можливість для юридичних осіб здійснювати аналогічні розрахунки без обмежень, використовуючи валютні корпоративні картки.
Крім того, НБУ анонсував ще низку пом’якшень у рамках стимулюючої валютної лібералізації, спрямованих на збільшення припливу капіталу та посилення обороноздатності держави.
Повідомляється, що поряд із запровадженим рік тому “донатним” лімітом, який практично не використовувався, запрацює “додатковий” ліміт. На відміну від “донатного” ліміту, що дорівнює сумі коштів, перерахованих українською компанією з 7 серпня 2025 року на спеціальний рахунок НБУ для підтримки Збройних Сил України, “додатковий” ліміт буде формуватися за рахунок здійснених з 10 серпня 2026 року прямих благодійних внесків військовим частинам ЗСУ та Національної гвардії.
Регулятор уточнив, що внески, які формують “додатковий” ліміт, повинні бути підтверджені аудиторським висновком однієї з компаній “великої четвірки” та відповідною документацією.
Також компаніям надано можливість передавати свій “додатковий” ліміт та “інвестиційний” ліміт, що дорівнює обсягу залученої з 12 травня 2025 року до статутного капіталу з-за кордону іноземної валюти, іншим юридичним особам у межах однієї бізнес-групи (пов’язаним юридичним особам).
Нацбанк зауважив, що перелік доступних операцій у рамках стимулюючої валютної лібералізації залишається незмінним: репатріація дивідендів, закриття “старих” імпортних контрактів, повернення авансових платежів за товар, що надійшов до початку повномасштабного вторгнення Росії, відшкодування “старих” зовнішніх позик та фінансування закордонних представництв.
НБУ також, задля підвищення довіри до українських експортерів, надав їм змогу сплачувати штрафи, пені, бонуси та компенсувати витрати та збитки на користь контрагентів-нерезидентів за договорами експорту товарів. Обсяг таких переказів на календарний рік не повинен перевищувати 10% від загальної вартості товарів, відвантажених нерезиденту за відповідними договорами після 23 лютого 2021 року.
Окрім того, НБУ впровадив ще низку інших, більш специфічних змін за такими напрямками: репатріація дивідендів за умов зміни організаційно-правової форми бізнесу; переказ коштів у зв’язку з поверненням грантів державним іноземним грантодавцям та ООН; купівля валюти гарантами / поручителями за кредитами в іноземній валюті; розширення переліку операцій, за якими банкам дозволено проводити розрахунки за акредитивами/гарантіями/контргарантіями; переказ коштів для оплати реєстраційних внесків для участі у міжнародних заходах; переказ коштів Фондом розвитку інновацій у випадках, визначених урядовими рішеннями України; перерахування коштів на користь Міжнародної фінансової корпорації розвитку США (DFC) за договорами, що передбачають покриття політичних ризиків.
За оцінками НБУ, пом’якшення валютних обмежень не створюватиме загроз для стабільності валютного ринку, враховуючи сформовані передумови та ретельний аналіз кожного окремого кроку. Зазначається, що цей пакет валютної лібералізації вже інтегрований в оновлений макроекономічний прогноз НБУ, який прогнозує зростання міжнародних резервів до майже $70 млрд у 2026 році з поточних $51,2 млрд.
Згідно з релізом, пом’якшення валютних обмежень затверджено постановою правління НБУ від 10 серпня 2026 року № 90 про внесення змін до “воєнної” постанови №18 від 24 лютого 2022 року, що набуває чинності з 11 серпня 2026 року.