Згідно з заявою Терехова, офіційні дані не відображають справжнього масштабу житлової кризи / Асоціація прифронтових міст та громад
Прямі збитки, завдані житловому фонду України внаслідок російської агресії, до кінця 2025 року оцінюються у $61,1 млрд, що становить майже третину всіх прямих втрат країни. На тлі цієї ситуації, представники прифронтових регіонів наполягають на переході від окремих програм допомоги до цілісної державної політики у сфері житла. Ця політика має створити доступні механізми для придбання, оренди та будівництва житлових приміщень.
Як повідомляє Delo.ua, про це на засіданні правління Асоціації прифронтових міст та громад, присвяченому розробці нової державної житлової політики, заявив голова асоціації та мер Харкова Ігор Терехов.
За його словами, лише за останній рік прямі втрати житлового фонду зросли ще на $3,5 млрд. Наразі пошкоджено або знищено близько 14% усього житлового фонду країни, при цьому приблизно 73% усіх збитків припадає на Донецьку, Харківську, Луганську, Дніпропетровську, Сумську, Миколаївську та Херсонську області.
Водночас Терехов зазначив, що офіційна статистика не відображає реальної глибини житлової проблеми, оскільки близько мільйона українців фактично не мають можливості проживати у власних оселях через руйнування, окупацію, бойові дії або непридатність житла для проживання.
“Держава повинна враховувати не лише офіційно зареєстрованих безхатьків, а всіх, хто через війну втратив можливість користуватися своїм житлом. Інакше жодна державна програма не буде відповідати реальному масштабу проблем”, – підкреслив він.
Існуючих програм недостатньо
Згідно з даними, представленими Тереховим, програма “єВідновлення” вже допомогла майже 232 тис. родин отримати компенсації на загальну суму понад 119 млрд грн, а близько 33 тис. сімей змогли придбати нове житло. Однак, із понад 161 тис. заяв щодо знищеного житла, нові помешкання за житловими сертифікатами придбала лише приблизно третина заявників.
Особливу увагу учасники засідання приділили результатам програми “єОселя” у прифронтових регіонах. Від початку її функціонування у дев’яти таких областях видано лише близько 3,5 тис. кредитів, що, на думку Терехова, є недостатнім. Особливо низькі показники спостерігаються у Миколаївській, Запорізькій та Сумській областях.
Крім того, за його словами, доступ до іпотеки для ветеранів є обмеженим. У першому півріччі 2026 року вони отримали лише 22 кредити по всій країні, з яких три – у прифронтових регіонах.
Які зміни пропонують прифронтові громади
Асоціація прифронтових міст та громад вважає, що Україні потрібна комплексна модель забезпечення громадян житлом, яка поєднуватиме доступну іпотеку, оренду з подальшим викупом, а також муніципальне та соціальне житло. Крім того, пропонується створити стабільне джерело фінансування таких програм через ринок капіталу та запозичити європейський досвід у сфері розвитку доступного житла.
Серед ініціатив, озвучених під час засідання, – спрямування 10% від надходжень за продаж земельних ділянок на фінансування будівництва або придбання соціального житла для внутрішньо переміщених осіб.
На думку Терехова, питання житла безпосередньо пов’язане з економічним відновленням країни, поверненням українців та забезпеченням кадрами для прифронтових громад.
“Для людей житло – це відчуття безпеки та впевненості у майбутньому, для громади – можливість залучити фахівців і відновити економіку, для держави – умова повернення українців, збереження людського потенціалу та довгострокового розвитку”, – резюмував Терехов.
За результатами засідання, асоціація заявила про продовження підготовки пропозицій до нової державної житлової політики. Очікується, що вони стануть основою для законодавчих ініціатив, спрямованих на розширення доступу українців до житла та підтримку відновлення громад.
На початку року Терехов зазначав, що в умовах високих безпекових ризиків та обмежених фінансових можливостей населення, Україні необхідна комплексна та збалансована житлова політика, яка не обмежується виключно іпотечним кредитуванням. Він повідомив, що асоціація просуває Комплексну національну програму масового будівництва та оновлення житлового фонду, яка передбачає кілька взаємодоповнювальних інструментів для доступу до житла.