Найвизначніші науково-технологічні досягнення та цікавинки тижня: 7 – 14 серпня
Також цього тижня стало відомо про високоміцний клей, здатний скріплювати поверхні під водою всього за 10 секунд.
Про ці та інші дивовижні новини та важливі повідомлення – у нашому огляді.
ЄВРОПУ ОХОПИЛО РІДКІСНЕ ПОВНЕ СОНЯЧНЕ ЗАТЕМНЕННЯ
Місяць повністю закриває Сонце під час повного затемнення, кадр зроблено поблизу астрофізичної обсерваторії неподалік міста Теруель, Іспанія. Фото: Christian Hartmann.
12 серпня 2026 року увійшло в історію астрономії. Від 1999 року повне сонячне затемнення вперше охопило континентальну Європу, зануривши мільйони людей у денні сутінки та представивши видовище, неперевершене за масштабами протягом поточного десятиліття.
Тінь Місяця подолала дистанцію близько 8300 кілометрів за 96 хвилин. Космічна подорож розпочалася в Арктиці, простягнулася через крижані простори Гренландії, зачепила Ісландію і завершилася на сонячному узбережжі Іспанії. Максимальна ширина зони, де спостерігалося повне зникнення світила, становила приблизно 293 кілометри.
Першими це неймовірне видовище спостерігали дослідники в Арктиці та мешканці Гренландії. В Ісландії ця подія мала особливе значення: для жителів Рейк’явіка це було перше повне затемнення з 1433 року. Іспанія стала фінальною точкою. Тут затемнення відбулося в період «золотої години», коли Сонце перебувало низько над обрієм.
Українці також долучилися до спостережень, хоча територія країни не потрапила до зони повної фази. Навіть часткове затемнення викликало значний інтерес. Найкращі знімки були зроблені мешканцями західних регіонів, де світило затримувалося над горизонтом найдовше.
В Ужгороді Місяць закрив 43,4% сонячного диска, а у Львові – 40,4%. У Києві явище тривало лише дев’ять хвилин, а перекриття становило скромні 2,7%. На сході та півдні України Сонце сіло ще до початку події, тому мешканці цих регіонів могли спостерігати за нею виключно через онлайн-трансляції.
НАУКОВЦІ РОЗРОБИЛИ ПЛАСТИР ДЛЯ ПОКРАЩЕННЯ СНУ
Фахівці з Техаського університету в Остіні створили гнучкий пристрій у формі пластиру, який може покращувати фазу швидкого сну (REM-сон) без необхідності використання медикаментів чи хірургічних втручань.
Фото: skopjeinfo.mk.
Інноваційна розробка, названа NEUSLeeP, кріпиться безпосередньо до шкіри та комбінує м’яку ультразвукову стимуляцію з електродами, які в реальному часі моніторять електричну активність головного мозку.
Ключовою особливістю пристрою є його здатність неінвазивно впливати на глибокі ділянки мозку, відповідальні за регуляцію сну, та одночасно реєструвати відповідну нейронну реакцію.
Під час експериментів за участю здорових добровольців, стимуляція за допомогою NEUSLeeP сприяла збільшенню тривалості фази швидкого сну та підвищенню варіабельності серцевого ритму, що свідчить про покращення здатності організму протистояти стресу.
КЛЕЙ, ЩО ТВЕРДІЄ ПІД ВОДОЮ ЗА 10 СЕКУНД
Вчені з Китаю розробили надміцний клей, здатний скріплювати поверхні під водою лише за 10 секунд. Матеріал витримував навантаження 2 кг понад три роки і підлягає повторному використанню.
Фото: bigstockphoto.com.
Клей має гідрофобні властивості, що дозволяє йому витісняти воду з поверхні, на яку він наноситься. Це забезпечує безпосередній контакт матеріалу з поверхнею та швидке формування надійного з’єднання.
Дослідники протестували клей на різних матеріалах, включаючи кераміку, епоксидну смолу та пластик. Через 10 секунд затвердіння у воді міцність зчеплення досягла 1,1 паскаля.
Матеріал також продемонстрував високу довговічність. В ході експерименту він утримував вантаж масою 2 кг у воді протягом понад трьох років. Окремий тест показав, що поверхню, скріплену клеєм, можна від’єднати та знову прикріпити під водою до восьми разів, зберігаючи адгезійні властивості.
Розробка функціонує в різних водних середовищах, зокрема в кислих, лужних та солоних розчинах. Проте, при температурі вище 70°C матеріал втрачає свої характеристики.
ШІ ВПЕРШЕ СТВОРИВ ВІРУСИ, ЯКИХ НЕ ІСНУЄ В ПРИРОДІ
Науковці зі Стенфордського університету (США) за допомогою штучного інтелекту створили нові типи вірусів, яких немає у природі. Автори дослідження використовували ШІ-модель Evo, яка певною мірою схожа на чат-бот ChatGPT.
Загалом Evo згенерувала 700 000 варіантів, але вчені детально вивчили лише ті, що мали найвищі шанси на успіх. Зрештою, вони синтезували ДНК-молекули з 285 послідовностей, запропонованих Evo. Після підготовки цих геномів до тестування, вчені вставили їх у бактерії, які потім помістили в чашки Петрі.
У багатьох чашках мікроорганізми розвивалися спокійно – геноми Evo не спрацювали. Однак в одній чашці дослідники виявили чіткі плями, що утворювалися на каламутній плівці, що є характерною ознакою реплікації вірусів.
Загалом вчені встановили, що 16 геномів, створених Evo, призвели до появи нових життєздатних вірусів. Вони виявилися такими ж стійкими, як і природні віруси.
Підготувала Мар’яна Рабченюк (за матеріалами преси).
Перше фото: Samuel H. King Et Al