Замість реорганізації енергосектору з урахуванням воєнних реалій, влада країни зосереджувалася на нездійсненних задумах / Facebook/Volodymyr Kudrytskyi
Енергетичний сектор України знову зіштовхнувся із зимовим періодом під час інтенсивних атак з боку Росії, що супроводжується тривалими перервами в електропостачанні, нестачею потужностей та дискусіями щодо можливості запобігання цьому. Чому держава, маючи досвід ведення енергетичної війни, все одно зазнала значних збитків, як трансформувалася тактика російських атак та які заходи могли б полегшити кризу, а також про спільний проєкт із Dragon Capital — в інтерв’ю Delo.ua розповів колишній очільник правління НЕК “Укренерго” Володимир Кудрицький.
Про причини, через які не вдалося уникнути тривалих відключень
Нинішній зимовий період – не перший, коли ми стикаємося із замахами на енергоінфраструктуру. Чому, незважаючи на наявний досвід, нам не вдалося уникнути серйозних наслідків атак?
— Уникнути цього повністю було неможливо. Коли по енергетичних об’єктах завдається декілька тисяч ударів дронами та сотні ракет щомісячно, то проблеми виникли б у будь-якої країни.
Проте існували можливості для пом’якшення наслідків. Насамперед, необхідно було звести захисні споруди для трансформаторів не лише на об’єктах “Укренерго”, але й на електростанціях та підстанціях обленерго. Тільки в жовтні минулого року новостворений штаб на чолі з черговим віцепрем’єром почав займатися цим питанням.
По-друге, ще у 2023 році слід було прийняти рішення щодо необхідності впровадження децентралізованої генерації. Цю концепцію було запропоновано на початку 2023 року. Однак політичне керівництво країни та тодішнє керівництво галузі намагалися втілити в життя інші задуми, які виявилися нереалістичними.
Про що йдеться?
— Наприклад, про “водневу долину”: зведення значної кількості сонячних електростанцій (СЕС) та електролізерів для експорту водню в Європу. Або про масштабне збільшення атомної генерації з десятками нових енергоблоків і навіть плавучі електростанції. Однак через утопічність цих ідей, вони не були реалізовані.
Лише у 2024 році було анонсовано будівництво 1 ГВт нової децентралізованої генерації, проте частина держкомпаній досі проводить тендери, а частина – відмовилася від цієї ідеї.
Газову генерацію почав встановлювати приватний сектор…
— Так, він почав це робити наприкінці 2024 року, але також зіткнувся з певними перешкодами. Держава постійно давала зрозуміти, що має намір будувати АЕС. Згодом Міненерго намагалося організувати конкурс на децентралізовану генерацію, в якому взяли участь десятки претендентів. Ми з проєктом PowerOne також були серед учасників. Проте, коли керівництво Міненерго ознайомилося зі списком переможців, конкурс було призупинено на 9 місяців.
Реалізація такого масштабного проєкту у стислі терміни неможлива – це процес, що потребує років.
Як змінилася російська тактика проти української енергетики з 2022 року?
— Спочатку вони прагнули вивести з ладу енергосистему повністю і на тривалий термін. Атакували балістичними ракетами, а ми не мали західних систем протиракетної оборони. У 2024 році, після відносного періоду затишшя, росіяни почали атакувати не всю систему одночасно, а певні регіони. Почали застосовувати “шахеди” в поєднанні з ракетами. Обстрілювали всі великі підстанції та електростанції в регіоні, а також паралельно атакували всі великі ТЕС і ГЕС.
У 2025–2026 роках локальний терор посилився. Сьогодні проти нас застосовують тисячі шахедів щомісячно, щоб руйнувати малі електростанції та підстанції обленерго. Вони глибше проникають у структуру енергосистеми регіону, завдаючи ударів по системах теплопостачання. Крім того, цієї зими їм сприяли морози.
Про зменшення обсягів міжнародної допомоги та “Міндічгейт”
Проблеми в енергосекторі також пов’язували з Вашим звільненням та протестом незалежних членів наглядової ради “Укренерго”. Існує думка, що після цього обсяги міжнародної допомоги значно скоротилися. Як це вплинуло на вразливість енергосистеми?
— Моє звільнення стало важливим сигналом не через мою особу, а через демонстрацію Офісу президента та Міністерства енергетики на чолі з Германом Галущенком, що вони не мають наміру відмовлятися від корупційних схем.
Це було настільки очевидно, що донори припинили надавати допомогу в колишніх обсягах. Це дійсно впливає на нашу енергетичну стійкість. На жаль, на відміну від 2023–2024 років, сьогодні українські енергетичні компанії мають значно менші запаси обладнання на складах.
Чи продовжує фактор репутаційної шкоди через “Міндічгейт” негативно впливати на Україну?
— Я вважаю, що так, оскільки сама схема все ще функціонує. По суті, нічого не змінилося. Звільнено декілька осіб, одну особу утримують в СІЗО. Однак у схемі брали участь сотні людей, які переважно залишаються на своїх посадах. Наприклад, керівник “Енергоатому” – компанії, яка була головним об’єктом схеми Тімура Міндіча. Згідно з аудіозаписами НАБУ, він виконував доручення колишнього радника міністра Галущенка, пана Ігоря Миронюка, відомого як “Рокет”.
Про імпорт електроенергії та розбудову СЕС
Наразі технічний потенціал імпорту електроенергії оцінюється у 2 450 МВт. Наскільки країна використовує цю можливість зараз?
— Важливим є не стільки можливість імпортувати 2 480 МВт – це досить значний обсяг. Основна проблема полягає у транспортуванні імпортованої електроенергії із заходу на схід країни.
За минулий рік в Україну було імпортовано сонячних панелей номінальною потужністю 2 ГВт. Чи може це допомогти енергосистемі?
— Наша енергосистема вже відчуває надмірне навантаження від сонячної генерації. Вже в березні ви помітите, що в денні години сонячну енергетику будуть обмежувати, а через декілька годин ввечері спостерігатиметься дефіцит. На індивідуальному рівні сонячна енергія може допомогти, але лише в період з березня по жовтень.
Зараз нові СЕС споруджують разом із системами накопичення електроенергії, а старі доукомплектовують “акумуляторами”.
— Акумулятори, безумовно, можуть вирішити проблему надлишку електроенергії, а отже – і дефіциту, який виникає після пікового періоду сонячної генерації.
Про майбутнє без відключень електроенергії та підвищення цін
Після попередніх періодів тривалих відключень графіки відключень поступово скасовувалися на значній території країни. Які шанси на це сьогодні?
— Це цілком можливо. Я добре пам’ятаю 18 лютого 2023 року. Це був перший день, коли ми в “Укренерго” не віддавали наказ про обмеження споживачів. Ми тоді їхали з дружиною та зупинилися на пагорбі, де розташована Києво-Печерська лавра. Звідти було видно весь лівий берег, який сяяв вогнями. Я навіть сфотографував його на телефон, який згодом викрало ДБР.
Після цього дня відключень не було більше року, хоча масштаби руйнувань були величезними. Тому припинення обстрілів дасть можливість відновити багато чого за кілька місяців.
Отже, це можливо, незважаючи на заяви про те, що графіки з нами надовго?
— Якщо росіяни продовжуватимуть терор, ймовірно, що графіки залишаться і надалі. Але це не означає, що росіяни припинять обстріли, а ми ще п’ять років житимемо за графіками.
Наша енергосистема має надзвичайну здатність до відновлення. Особисто я у 2022 році вважав, що система витримає п’ять масованих атак, можливо, сім. Але вона витримала вісімнадцять. Повторюся: з середини лютого ми обходилися без відключень. І так відбувалося щороку.
В експертному середовищі лунає критика щодо “прайс-кепів” та пільгових цін на електроенергію для населення. Чи очікуєте їх скасування?
— Складно спрогнозувати, але я думаю, що підвищення тарифів для населення не відбудеться, оскільки для президента це завжди є важливим політичним питанням. Це політичне рішення, яке впливає на бюджет та фінансування армії. Кошти, які “Енергоатом” мав би виплатити у вигляді дивідендів, він перераховує постачальникам електроенергії для населення, щоб ті утримували тарифи.
Щодо “прайс-кепів”. Спосіб, яким регулятор ними керував цієї зими, є типовим прикладом того, як не слід діяти в жодному разі. Коли в січні ми сиділи без світла, регулятор не вживав жодних заходів. Але після наради з питань енергетики у президента, “Енергоатом” на аукціоні продав окремим трейдерам електроенергію на десять днів наперед за ціною 7,5 тис. грн/МВт-год. А коли через кілька днів “прайс-кепи” було підвищено, електроенергія почала коштувати 10–12 тис. грн/МВт-год.
Це було зроблено без попереднього повідомлення та викликало обґрунтовані підозри, що окремих учасників ринку заздалегідь проінформували про таке підвищення. А ці учасники ринку змогли на цьому заробити. Як ви розумієте, бізнес нескладний.
З боку регулятора має бути адекватність дій та прозорість рішень. Якщо ви плануєте підвищити граничні ціни, необхідно заздалегідь повідомити про це весь ринок. І головне – не забути повідомити державну компанію “Енергоатом”, яка дуже часто страждає від того, що прагне продати свою електроенергію всім за найнижчою ціною.
Про Power One
Ваш енергокомплекс Power One має на меті об’єднати газопоршневі установки та системи накопичення енергії. Як він функціонує зараз?
— Бізнес-модель проєкту полягає у постачанні електроенергії на ринок під час пікових періодів споживання. Накопичувачі мають заряджатися під час зниження попиту, а газопоршневі станції працюють під час піків.
Однак зараз в енергосистемі спостерігається постійний дефіцит. Ми вже запустили декілька газопоршневих станцій, і вони працюють у цілодобовому режимі. Лише коли ситуація покращиться, газопоршневі будуть працювати лише під час пікових періодів споживання вранці та ввечері.
Коли плануєте завершити запуск повністю?
— В середині року, орієнтовно в липні.
Чи плануєте масштабуватись у подальшому?
— Я думаю, що у нас будуть важливі анонси цього року. Минулого року ми отримали кредит ЄБРР у розмірі €22 мільйони, який вже частково використали для добудови тих станцій, які ми повинні запустити до середини року. Цього року буде більше інвестицій
Скільки ви вже інвестували в проєкт і коли очікуєте на повернення інвестицій?
— Я особисто не інвестував, але загальні інвестиції на даний момент становлять близько €20 млн і, як я вже згадував, цього року буде інвестовано значно більше. Передостанній абзац. На початковому етапі інвестором виступив Dragon Capital, але в результаті Проект належатиме спеціально створеним фондам, основними бенефіціарами яких будуть міжнародні фінансові організації. Термін окупності проєкту становить до 3 років.
Яка Ваша роль у цьому проєкті та хто входить до Вашої команди?
— Я не є СЕО, а співзасновник компанії, яка керує цим проєктом. Отже, я операційний менеджер проєкту. Ми також запросили фахівців з “Укренерго” та інших енергетичних компаній і з ринку. Наразі наша команда налічує понад 30 осіб.