Ціна на молоко впала до 14 гр / Depositphotos
В Україні набирає обертів важка ситуація в молочній сфері: з початком лютого основна частина підприємств з переробки молока зменшили закупівельні вартості на сировину до 14 грн/кг (без урахування ПДВ), що для великої кількості господарств виявилося нижче межі рентабельності.
Як інформує Delo.ua, про це йдеться у статті Олександра Козаченка на Latifundist.com.
Підкреслюється, що поточна відмітка у 14 грн/кг може бути не остаточною. Передбачається подальше зменшення ціни сировини до 12 грн/кг, а в окремі моменти пікового виготовлення вартість може знизитися до критичних 10–11 грн/кг.
Даний рівень цін є економічно необґрунтованим для більшості сільськогосподарських підприємств і ставить під питання подальший розвиток галузі.
Наслідки надвиробництва
Ситуація, що сформувалася, є запізнілою реакцією на спад світових цін і результатом надлишкового виробництва молока після дефіцитного 2024 року.
Дмитро Соломаха, керівник підприємства “Перемога”, констатує, що ринок реагує на глобальні зміни з відставанням у 3–6 місяців.
За його словами, при ціні 14 грн/кг підприємства вже мають збитки, а подальше здешевлення змусить фермерів у великих масштабах зменшувати кількість корів, а при 12 грн/кг втрати будуть ще значнішими.
Ризик монопольної змови переробників
Середні і невеликі ферми опинилися в найбільш уразливому положенні. Ольга Полозова, співвласниця фірми “Красногірське”, акцентує, що переробні заводи зараз мають набагато більше ринкової влади, ніж виробники сировини.
Вона припускає, що різке і одночасне зниження цін може бути наслідком узгоджених дій молокозаводів, що надає фермерам мінімум можливостей для дій.
Питання не в домовленості заводів, а у світових тенденціях, за яких 12 грн/кг — цілком можливий сценарій розвитку подій, зауважує виконавчий директор “Спілки молочних підприємств України” (СМПУ) Арсен Дідур.
Існуючий дисбаланс пропозиції вплинув на припинення автономних торгових преференцій на продукцію українського АПК в Євросоюзі в червні 2025 року, а також на подальший перегляд квот.
Додатково на ситуацію вплинули зміни митної політики ЄС у торгівлі з Китаєм та США, а також підписання угоди про вільну торгівлю з МЕРКОСУР, в сукупності ці обставини спровокували подібні цінові коливання в Україні.
Хто першим покине ринок?
Згідно з думкою Соломахи, у малих ферм на 100-200 голів можливостей успішно пережити кризу майже немає. У найближчі півроку-рік ринок частково “очиститься” від невеликих виробників.
Він нагадує, що збільшення розміру ферм і надалі є світовою тенденцією. У США за останні десять років число ферм зменшилась вдвічі. Разом з тим втричі зменшилась кількість підприємств з поголів’ям до 500 дійних корів, і на третину — до 2000 корів. В свою чергу кількість ферм з понад 2500 корів збільшилася на 5%.
Тому він рекомендує невеликим молочним фермам шукати свою крафтову або органічну сферу. Має сенс переходити у власну переробку, де покупцем буде не молокозавод, а кінцевий споживач, який готовий платити за нішевий продукт.
Особливо не допоможе малому виробнику і об’єднання в кооперативи, констатує Арсен Дідур. Робота в кооперативі покращує управління фермами, але не їх економіку. Навіть якщо малі ферми об’єднуються в кооператив, щоб запропонувати переробнику велику партію молока, вони не стають фінансово ефективними.
Найбільше шансів пережити кризу у поєднанні великого виробника молока і переробника, коли вони домовляються про співпрацю щонайменше на півроку, і в цей час шукають нові ринки збуту за кордоном.
Нагадаємо, аналітики передбачають, що у 2026 році виробництво молока в промисловому секторі зменшиться на фоні несприятливих погодних умов, нестачі електроенергії та збільшення собівартості.